Де ви поставите кому?

Останнім часом усе частіше замислююся над питаннями: «Яка перспектива чекає мене в Україні?», «Як живеться українцям за кордоном?» і т.д. Упевнена, це цікавить багатьох! З’ясуймо різницю проживання на батьківщині та за її межами…

Розпочнемо з освіти. В Україні документ закордонного зразка справляє позитивне враження. Як кажуть в народі, можна потрапити на роботу «з руками і ногами». У закордонних ВНЗ більше цінується практика, а не «суха» теорія. Тому, після отримання диплома, ти справжній спеціаліст у своїй галузі. У навчальній програмі визначені лише найважливіші дисципліни, які знадобляться в майбутній професії. Хоча й у нас є свій плюс – у школі викладають різногалузеві предмети, завдяки чому ми з дитинства стаємо всебічно розвиненими особистостями. Тому українці затребувані спеціалісти за кордоном.

Проте, навіть якісна вітчизняна освіта не дає гарантії на заслужене працевлаштування. Люди прагнуть бути конкурентоспроможними, знайти гідну роботу та отримати гарну зарплатню. Наші ж політики розповідають, що країні потрібні нові люди зі свіжими та креативними ідеями. А чи надають вони робочі місця, чи хоч якусь перспективу? Думаю, наша молодь змогла б перетворити Україну на справжню європейську державу. Але сучасне покоління, на жаль, або деградує, або підвищує рівень розвитку інших країн. До речі, Євросоюз розглядає міграцію як ресурс розвитку.

Перед людьми, які вже побували за кордоном, спробували смак іншого життя, рано чи пізно постає питання: «Повертатись чи ні?». Найважливіші причини  суто психологічні: скучили за батьками, рідними, друзями, врешті-решт, переміг патріотизм у душі…

Серед безлічі причин виділяють ще й кращий рівень життя та гуманне ставлення до людей. Безумовно, у кожній країні свої правила та порядки, але, як каже народна мудрість, «добре там, де нас нема».

Розглянемо й інший бік медалі. Перша проблема, з якою стикається майже кожен: «Як же потрапити в бажану країну?». Найважливіша річ – кошти, також необхідні папери, тяганина з відкриттям візи… Завчасно варто подумати про можливе працевлаштування та місце проживання. Студентам простіше: існує безліч програм, за допомогою яких можна провести канікули в іншій країні. Найвідоміші з них – WORK&TRAVEL та Au-Pair.

Особисто знайома з людиною, яка давно мріє про переїзд до США. Обґрунтовує вона це так: «Бажаю виїхати за кордон, оскільки там вищий рівень життя, люди отримують вищу заробітну плату, можуть дозволити собі купити автомобіль, будинок і т.д. Ще одна причина – інший менталітет. За кордоном демократія – це Демократія, а не пусті слова та обіцянки!».

Близько 80% молоді прагнуть виїхати за кордон. 40% з них  найголовнішою причиною називають кращі умови для життя та працевлаштування, 19% – виділяють досить добре ставлення до людей, 14% – на перше місце ставлять розвиток держави та її забезпечення, а 7% – захоплюються культурою, архітектурою та звичаями омріяної країни.

Інші ж 20% – бажають залишитися в Україні. Серед безлічі мотивів – сум за рідними, за своєю домівкою, патріотизм чи, як кажуть: «В гостях добре, а вдома краще!»

Сучасна молодь має чіткий намір емігрувати, а найпривабливішими вважає США – 31%, Великобританію – 8%, Англію – 5%, Німеччину – 12%, Італію – 9%, Японію – 4%, Францію – 2%, а також наші країни-сусіди – близько 9%.

Виїжджати чи ні – це особиста справа кожного. Та хто ж підніматиме нашу Батьківщину з колін, якщо не ми!

Марина ДЯЧЕНКО