ІІІ Міжнародний студентський Медіасимпозіум’2016 відбувся у Львові на базі Українського Католицького Університету за підтримки програми  MyMedia 31 березня – 1 квітня.

Тема заходу «Медіа в умовах конфліктів: зміни і виклики», висвітлювалася в межах двох панелей, пріоритетними напрямами яких були: виклики для медій в умовах війни; журналіст у гарячих точках; пропаганда, маніпуляція і мова ворожнечі в медіях; сторітелінг про конфлікти; досвід, практики світових медіа; медіаграмотність і медіаосвіта в контексті інформаційних воєн.

Урочисте відкриття розпочалося вітальним словом отця-ректора УКУ Богдана Праха. Виступили керівник СМС’2016 Вікторія Романюк та координатор Марія Титаренко. Нолан Петерсон, кіноут-спікер – Міжнародний воєнний кореспондент «The Daily Signal», колишній пілот ВПС США став почесним гостем Медіасимпозіуму. Він розповів про місце і роль журналіста на війні. Зауважив, що найвищою ціллю медійника є писати правду, не узагальнювати, маючи відомості про поодинокі випадки. Варто бути надзвичайно уважним, аби не стати рупором пропаганди.

Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Телекритика» презентувала результати дослідження «Роль медій у висвітленні конфлікту: журналістські установки та редакційні практики». У висновках зазначила: «В українських ЗМІ є значний плюралізм думок у редакційних політиках щодо висвітлення конфліктів. Журналісти загалом більш схильні керуватися власним досвідом і поглядами, а не усталеними редакційними практиками та стандартами. Українських військових висвітлюються в ЗМІ найбільше, порівняно з іншими соціальними групами, що потерпають від конфліктів. На думку медійників, історії про бійців є найбільш цікавими та важливими  для аудиторії».

Сергій Тахмазов, оператор кіно та телебачення, продюсер, медіатренер з питань безпеки та роботи ЗМІ у збройних конфліктах, волонтер провів майстер-клас «Візуальний дискурс конфліктів». Наголосив на тому, що надважливою є допомога військовим, які повертаються з гарячих точок додому. «До війни швидко звикаєш. Там можна чітко розмежовувати добро та зло. Звикнути знову до мирного життя, на диво, важко, тому що воно не чорно-біле, як на лінії фронту». Реабілітація необхідна, щоб не сформувалося такого ж «втраченого покоління», як після Першої світової війни.

Відкриття фотовиставок Аліни Смутко «Як ви/жити у невизнаних республіках» і Саміри Аулейли «Голоси, що порушили тишу» стало одним із найяскравіших моментів СМС’2016. Перша спрямована на руйнування стереотипів про людей, які обрали для себе «самопроголошене» життя,  остання відображає різні погляди на конфлікт в Палестині.

Другий день Медіасимпозіуму розпочався лекцією Вікторії Мироненко, спеціаліста в газузі історії фотографії, доцента кафедри кінотелеоператорства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Темою доповіді була «Історія воєнних конфліктів у світовій фотографії». Пані Вікторія розповіла про британця Роджера Фентона – одного з перших фотографів-новаторів, що працювали в місцях проведення бойових дій. Продемонструвала вражаючі світлини Роберта Капи, фоторепортера, основоположника військової фотожурналістики. Він є одним із п’яти засновників відомого міжнародного фотоагенства «Magnum Photos».

Завершальним акордом СМС’2016 став круглий стіл «Новий вимір конфлікту в епоху мультимедій: значення фотографа, відеографа і журналіста у висвітленні конфлікту». Розмову вели засновник кафедри медіакомунікацій УКУ Марія Титаренко, кіноут-спікер Нолан Петерсон, медіаексперт Діана Дуцик, фотоексперт Вікторія Мироненко, фріланс-фотожурналіст Олексій Фурман, відеоексперт Сергій Тахмазов.

Учасники ІІІ Міжнародного студентського Медіасимпозіуму’2016 впродовж двох днів обоворювати важливі нагальні потреби сьогодення, спілкувалися з провідними медіаекспертами країни та журналістами-практиками. Зокрема, другокурсниці Інститут філології й журналістики Вінницького педуніверситету Ірина Богачук і Вікторія Боднар мали нагоду не лише поглибити знання професійних стандартів, а й знайти друзів у журналістській спільноті та надихнутись новими ідеями. Тарас Добко, проректор УКУ влучно описав грандіозність проекту СМС: «Це нагадує медійний гепенінг, майстерню чи навіть кухню, у якій студенти експерементують з новими формами, діляться рецептами успіху, вчаться працювати разом. Все перебуває в русі. Так народжуються нові стандарти, нова дружба, нові професійні успіхи».

Ірина БОГАЧУК

Світлини Влада РУДОГО