ОСТАННІ НОВИНИ |
03:44 Про справжніх чоловіків, їх пивні животи та дівчат у бікіні | |
А чи всі помітили, що нашим чоловікам не відведено належного місця на сторінках календаря? 6 грудня – День Збройних Сил України, отже, для того, щоб вважати цей день своїм святом, треба спочатку: форму військову поносити, каші солдатської наїстись і поспати хоча б 9 місяців у казармі (усі, хто через це пройшов, приходьте до мене 6 грудня, буду вам листівки дарувати і у щічки цілувати!). Але проблема й у тім, що це свято для тих, хто служив в українській армії, а як же ті, хто готувався захищати Радянський Союз? З 23-м лютого взагалі негарно вийшло – День Радянської Армії перейменували в День Захисника Вітчизни. Незрозуміло: це свято для ветеранів чи для всіх, хто готовий померти за Батьківщину? В такому разі воно може бути і жіночим. А коли ж тоді чоловікам гулянку влаштовувати? І чому теж не зробити вихідний (щоб не хникали й не ображалися, що 8-го березня на роботу ніхто не йде). Хоча справжні чоловіки не плачуть! Вони на запах розрізняють якісну самогонку і натуральне сало, вміють користуватись як ножем, так і голкою, не бояться ні павуків, ні привидів, ні «любителів соняшникового насіння» (не мишей маю на увазі). Вони виховані та кмітливі, цікаві й ненав’язливі; можуть руйнувати все на своєму шляху; суворі воїни без жодного натяку на жалість і ніжність, але справедливі, чесні і мужні, сміливі, мудрі, вірні (але про вірність то дещо інша розмова). А коли нема з ким воювати, деякі зловживають спиртним і воюють зі своїми уявними демонами, прибічницями яких, звичайно, є рідні дружини. Вони вважають себе справжніми чоловіками, оскільки мають силу і звірячу натуру (а про розум не уточнюємо!). Справжні чоловіки ліпше зламають руку, гупнувши кулаком у стіну, аніж ударять жінку. Справжні чоловіки відкривають перед дівчиною двері (особливо така потреба відчувається з появою сучасних «євродверей», які обома руками часом доводиться тягнути, щоб насилу відкрити) та подають руку, коли дівчина виходить з транспорту (а ще дістають зорі з неба, не витріщаються на чужих дівчат у бікіні, дарують на День народження діаманти, їздять на білих єдинорогах і взагалі… не існують!). Пам’ятаю маленьку п’ятирічну дівчинку, яка міцно трималася за надійну дідусеву руку і захоплено дивилася на нього своїми блакитними дитячими очима. А всім знайомим дядям і тьотям на питання, чи любить вона дідуся, впевнено відповідала, що не просто любить, а обожнює його!!! Коли вона виросла (і якого дідька народилася дівчинкою?!), намагалась у всьому бути на нього схожою (навіть яєчню смажила за його рецептом). Такий собі для неї еталон, адже, насамперед, він не п’є пива (із досі загадкових для неї причин, хоча, гадаю, це через сумнівну якість напою), натомість палко любить свою Батьківщину – справжнісінький патріот. А ще розсудливий, завжди спокійний, стриманий, вірний своїм переконанням та ідеалам, і що найголовніше – він, як і всі справжні чоловіки, не губиться у щоденній біганині, не розтрачується на суперечки та інші дурниці, уміє мовчки цінувати справді важливі речі. Якщо вже на те пішло, що немає окремого СПРАВЖНЬОГО Всеукраїнського дня чоловіків, то доведеться робити свято нашим хорошим і самовідданим, милим чоловікам щодня! Отож, відтепер постійно будемо вас цінувати (цілувати!), а не лише 6 грудня чи 23 лютого. Як вам така ідея? Юлія ШЕВЧЕНКО
| |
|
Всього коментарів: 0 | |