Інтернет-часопис
| ОСТАННІ НОВИНИ |
| ОСТАННІ НОВИНИ |
01:21 Рецепти приготування Першого квітня | |
Нарешті ми дочекалися того моменту, коли можна, як-то кажуть, відтягнутися по-повній – святкуємо День гумору та сміху, розіграшів та неочікуваних сюрпризів! Але хто краще за усіх знає, як можна повеселитися у перший день квітня? Звичайно ж наші королі гумору з Клубу веселих та кмітливих. Тож, до вашої уваги наша першоквітнева «кухня»! Смачних вам посмішок!  Руслан Подолян (студент
ІІН, група 2-Д), учасник команди «Трудности перевода»:− Колись у школі ми натягнули мотузку над порогом дверей. Наш директор перечепився і впав. Усі сміялися… Це був мій найжорстокіший жарт. Зазвичай, цей день ми проводимо разом з КВК, їздимо на ігри, виступаємо та вболіваємо за інші команди. Наша традиція – проводити час разом. Першого квітня повинен бути гарний настрій і весела компанія. Коронний жарт: йдеш по інституту, назустріч − знайомий. Ти йому: «Привіт! У тебе шнурки розв’язались!» А він: «Ага, так я і повірив. І тебе з Першим квітня!» − і пішов далі, а шнурки у нього дійсно розв’язані.  Артур Андрущенко (студент ІПТЕФНу, група 4-Б), капітан команди «БезНа»:− Найжорстокіший жарт був ще у школі, коли ми вирішили розіграти однокласника. У класі була дівчинка, яка подобалася усім. Тож ми написали нашому другу любовну записку від її імені. У листі йшлося про те, щоб у вечері він провів її додому. Наївний хлопець повірив і написав зустрічного листа із зізнанням у коханні. Коли дізнався правду, то він три дні, не виходячи з дому, плакав. Згодом до школи прийшли його батьки з проханням перевести дитину в інший клас. Нашого жарту він так і не зрозумів. Останні три-чотири роки наша команда зустрічає Перше квітня на сцені. Наприклад, минулого року спочатку ми виступали в університеті, потім в Будинку офіцерів та у нічному клубі. Запорука веселого свята – не ображатися на будь-які жарти. Колись першоквітневою традицією нашої команди було розіграти Вадима. Оскільки він зараз не грає з нами, традицій як таких ще немає, але я обов’язково щось придумаю. Мій козирний розіграш – щороку насміхаюсь над своїм знайомим, батьки якого працюють у школі. Вони намагаються його контролювати, а він любить прогулювати. У цей день я пишу йому повідомлення з чужого телефону, де повідомляю, що його мама, мовляв, діз  налася, що він не на заняттях. Бідний хлопець, де б він на той час не знаходився, біжить у школу. Шкода, що цього року він закінчує навчання.Олександр Гнатюк (студент ІІЕПу, група 4-Б), капітан команди «Просто Так»: − На мою думку, найжорстокіший першоквітневий жарт народжується першого січня… Особисто я колись пожартував над своїми батьками: сказав, що мене відрахували з інституту. Вони приїхали в університет, дізналися, що це неправда, а потім… Головне, щоб кожен наш день був веселим, щоб перше квітня особливо не відрізнялося. Не потрібно дуже по-злому насміхатись. Р.S. На жаль, козирний жарт ми не змогли відтворити в газеті, та при нагоді Саша обов’язково вам його озвучить.  Вадим Заленський (студент географічно-природничого факультету, група 3-Е), капітан команди «Стиляги»: − Повідомити одногрупниці про те, що вона не здала вчасно курсову і її кандидатуру висунуто на відрахування – оце, на мою думку, найжорстокіший жарт!!! Рецепт веселого свята із самого ранку залежить від погоди: якщо її немає, то й жартувати не хочеться. А якщо сонячна погода, то і жарти не завадять! Головне − відразу «підколоти» маму й отримати відповідь! А далі вже й рецепт не потрібен, справа чистої імпровізації – придумав, надурив і все. Традицій святкування не маю. Спонтанність і непередбачуваність − ось головне у цей день!!! Першого квітня можна сходити на КВК в «Зорю», або ще краще − до Будинку офіцерів. А якщо ні, то просто зібратися улюбленою компанією і весело провести час!! Знаю жарт, який добре підходить для жителів гуртожитку: берете велику каструлю, набираєте повну води, накриваєте аркушем паперу, перевертаєте вверх дном і ставите на стіл, папір легенько виймаєте і ву-а-ля!!! Той, кому буде цікаво, що під каструлею, отримає неочікуваний сюрприз. Перевірено, метод дієвий!!! Не вірте нікому в цей день, навіть своїй цікавості!  Марина Шевчук (студентка ІФВС, група4-В, на фото зліва), учасниця команди «Нас не догонят»: − Одного разу ми розіграли свого друга, сказали, що сьогодні − день народження нашої знайомої. Попросили його купити побільше надувних кульок і домовилися зустрітись на зупинці району Барське шосе. Він придбав подарунок, приїхав на вказане місце і нікого там не побачив. Дуже засмутився. Ось такий вийшов жорстокий жарт. Для мене найкраще Перше квітня − проведене в компанії своєї команди. Найбільше задоволення – проводити цей день в колі друзів. Святкуємо зазвичай на сцені. Наша традиція – створити неочікувану ситуацію для своїх друзів та однокомандників.  Постійно кепкую зі своїх батьків, щоб я не сказала їм у цей день, вони всьому вірять. Дмитро Дудкевич ( студент ІФЖ, група 2-Ж), учасник команди «Чорним по білому»: − Настрій Першого квітня переслідує мене щодня. Узагалі багато жартую. Кожен день потрібно розпочинати зі своєрідного монологу. Підходиш до дзеркала і кажеш: «Якийсь я сьогодні не дуже… ну добре, під пиво піде…». Зазвичай, після таких слів, настрій покращується. Минуле 1 Квітня провели в МПМ «Зоря». На непотрібному одязі намалювали смужечки, аби склалося враження, що ми сиділи на щойно пофарбованих лавках. У результаті інші люди стурбовано вертілись, шукаючи на собі подібні плями. Люблю жартувати з батьків, наприклад, на свою постіль можна покласти мішок з цукром, накрити його ковдрою і зустріти ранок зі словами: «Ура, мамо, я одружуюсь!!! Моя наречена скоро прокинеться…»  Ярослав Черниш (студент факультету музичного мистецтва, група 3-А), капітан команди «Мажори»: − Узагалі я не люблю жорстоких жартів, але покепкувати люблю. Одного разу жертвою мого жарту став батько, коли зранку я перекрив подачу води з крану на душ. Його вмило сильним напором води! На 1 Квітня хочеться, щоб природа особливо з нами не пожартувала і щоб нарешті настала весна. Люблю посміятися, тим паче у таке свято. Оскільки команда молода, у нас ще немає особливих традицій святкування. А особисто я зустрічаю його на іграх КВК. Улюблені жарти нашої команди: « Не сходив за передачею − тиждень на «Мівіні». Не здав сесію – продав вітчизну. Не поділився хлібом − тиждень у травмпункті».  Сергій Філіппов ( студент ІПП, група 2-Є), капітан команди «Ми еще не решили»:− Найжорстокіший жарт був реалізований ще в дитинстві в моєму рідному селі. Я тоді в 7 клас ходив. Пішли ми якось з братом в центр села на якусь урочистість, там, звісно, багато людей... І стукнуло нам в голову розіграти одну дуже «пафосну» бабку, яка на нас накричала, буцімто ми в натовпі людей лізли вперед, щоб щось побачити, так би мовити, поперед батька впекло. Ми вирішили розіграти виставу, наче в мене стався серцевий напад: я впав і почав битися в конвульсіях. Бабка так злякалася, що навіть забула куди прийшла і навіщо. Звісно, коли все закінчилось, то нам з братом було що слухати від односельчан... Запорука веселого Першого квітня: берете всіх друзів, йдете в центр міста, придумавши якийсь розіграш, випробовуєте його на незнайомих людях. Через те, що наша команда сформувалась цього року, то ми ще разом не святкували, тому традиції у нас немає. А одна з моїх головних традицій − одягати все чорне ... ну, просто на чорному реально менше видно плям. У цей день розігрую своїх друзів, рідних, а потім проводжу це свято за рецептом, що порекомендував вам. Мій коронний жарт: наприклад, якщо ви у якомусь дуже людному місці (на ринку чи на вокзалі) і вам дуже швидко потрібно пройти − просто в натовпі кричіть ідучи: «Обережно! Свіжа фарба! Обережно фарба!» Дар’я Хижнякова
Світлана Горищук | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
|
