Як наставники готувалися до іспитів

у студентські роки

Сесія. Слово, яке передусім асоціюється з екзаменами. Хтось наполегливо й відповідально готується до них, а інший уперто кличе «халяву» на допомогу. Кореспондент газети поцікавилася в педагогів університету про важливі періоди їхнього шаленого студентства. Пропонуємо поради, які допомагали їм успішно складати сесії.

Анастасія Петрова, доцент кафедри методики навчання іноземних мов:

Способи вдало підготуватися до іспиту, здається, з давніх-давен одні й ті ж: працювати протягом семестру, читати, вчити, запам’ятовувати. Головна відмінність мого часу і вашого в тому, що раніше не було накопичувальної системи оцінок. Допомагають схеми, у яких бачиш найголовнішу інформацію. Скільки себе пам’ятаю, вчили у школі та батьки вдома, що вечір перед іспитом потрібно звільнити. Нічого не вчіть, сходіть на прогулянку, відпочиньте, поспілкуйтеся з рідними. Вранці не пийте заспокійливих, а візьміть себе в руки й упевнено йдіть складати іспит.

Ірина Хоцянівська, доцент кафедри історії та культури України

Я була дуже сумлінною і вела всі конспекти. Це допомагало. Коли готувалася до сесії, то писала відповіді на питання. Для сучасних студентів відвідування лекційних і практичних занять, записи основного матеріалу та виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи – це вже запорука успіху.

Анатолій Недибалюк, старший викладач кафедри фізики і методики навчання фізики, астрономії:

По-перше, потрібно працювати протягом семестру. В мої часи було добре готуватися в читальній залі. Там навіть атмосфера стимулює до запам’ятовування. Щоб дати відповіді на запитання, намагайтеся обрати одну-дві книги, де зібрано весь основний матеріал. Крім того, конспекти – незамінна річ. Коли готуєтесь, можуть виникати страх і переживання, але коли вже крокуєте на екзамен, то ніяких негативних емоцій не повинно бути. Віднайдіть у собі спокій та впевненість.

Алла Гурман, аспірант кафедри педагогіки і професійної освіти:

Для успішного складання іспитів користувалися методом засвоєння знань, навичок, які вимагає та чи інша дисципліна. Допомагало проведення колоквіумів. Писали шпаргалки, але не користувалися за призначенням. Вони слугували коротким записом, завдяки якому можна було згадати вивчене.

Людмила Гудзевич, доцент кафедри біології:

У студентські роки полюбляла готуватися до сесії в гуртожитку. Це були, як правило, ночі перед екзаменом. Тоді не користувалися такими засобами, як-от Google, тому виділяла найголовніше з того, що задавали вивчити. Викладач все-таки повинен враховувати той об’єм матеріалу, який студент опрацьовуватиме до іспиту. Має зацікавити і підтримувати, оскільки екзамен – це стрес-фактор.

Людмила Прокопчук, доцент кафедри методики філологічних дисциплін і стилістики української мови:

У період, який було відведено для підготовки, збиралися з подругами та переказували одна одній матеріал. Кожне питання сумлінно опрацьовували. Тільки з’являлася вільна хвилинка, і ми одразу щось підучували.

Вікторія Імбер, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти:

Коли готувалися до сесії, допізна сиділи в читальній залі. Бібліотекарі нас навіть виганяли. Інтернету ще тоді не було взагалі. Все доводилось шукати самостійно. Писали реферати, курсові й дипломні роботи від руки. Розраховували лише на свої знання.

Анастасія Сімашова, асистент кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю:

Для успішного складання екзамену ви можете вдягнути улюблені речі чи взяти з собою щасливий предмет. А щоб крізь сон в голову «ввійшли» знання, покладіть під подушку книжку або конспект. Головне: добре виспіться. Не варто вчити до ранку.

Як бачимо, в усі часи найефективнішим способом гарно скласти сесію був найважчий метод – вивчити матеріал. Щоправда, інколи готувалися й по-іншому. Наші викладачі також писали шпаргалки. Вірили в різноманітні прикмети та мужньо боролися з переживаннями. Тепер вони з посмішкою діляться порадами й спогадами, за що ми їм щиро вдячні.

Анна ДУБІНСЬКА