Мало хто повірить, що у бібліотеці може пахнути домашньою випічкою чи іншими смаколиками. Але у педагогічному можливе й таке! Кожна людина, котра захоплюється кулінарією, обов’язково запропонує колегам продегустувати її нову страву. Бо хто ж, як не вони, зможуть гідно оцінити переваги й недоліки приготованої їжі.

Говорять, що працьовитість – душа будь-якої справи і запорука добробуту. Завдяки цій рисі директор бібліотеки педуніверситету Валентина Білоус досягла вдосконалення не лише з морального, а й з фізичного боку. «В юнацькі роки, та й дотепер, – говорить господиня, – обираю активний відпочинок». З усмішкою згадує день, коли підкорила найвищу точку Кавказького хребта – гору Ельбрус. Жінка має безліч захоплень: колекціонує марки, листівки, календарі, доглядає квіти, вишиває, дбає про тварин.

Зі шкільної парти Валентина Степанівна мріяла працювати з дітьми, тож була піонервожатою. Згодом вирішила здобути іншу професію. Упевнено йшла до мети стати бібліотекарем. Незмінна любов до слова, книги і, звісно ж, наполегливість заклали фундамент кар’єрного зростання. Уже понад 30 років ця тендітна і привітна жінка крокує обраною стезею. Із 2006 р., зарекомендувавши себе старанною працівницею, обійняла посаду директора бібліотеки.

Ймовірно, не один шеф-кухар з’явився на світ після проживання в студентському гуртожитку, далеко від батьківського дому. Не виняток і Валентина Степанівна. Особливого бажання куховарити жінка ніколи не мала, утім готувати все ж доводилося.

Нині, попри постійну зайнятість на роботі, намагається тішити своїх близьких смаколиками, випічкою і консервацією. Повертаючись втомленою з роботи, із радістю йде до плити, бо слова подяки і усмішки рідних – найкращий антидепресант. У Валентини Білоус на кухні є незамінний помічник – син. «Я просто обожнюю його грибний суп. Складається враження, що обідаю у найдорожчому ресторані».

У літню спеку господині зовсім не до відпочинку – починається сезон консервації. «Обожнюю кулінарні новинки. Чого зараз тільки не вигадають?! Утім не цураюсь перевірених роками рецептів». Під час нестерпної спеки родину Білоусів часто рятує смачна домашня окрошка, приготована з любов’ю. Уся сім’я жінки має хист до кулінарії. Чоловік часто буває у відрядженнях, тому змушений готувати сам, син же завжди намагається потішити близьких чимось незвичним.

У Валентини Степанівни порядок не лише на роботі, а й вдома: «Маю чималу картотеку кулінарних збірок. Часто використовую нову рецептуру, намагаючись точно відтворити написане. Виходить непогано».

Із нашими читачами героїня рубрики поділилася рецептом коронної страви «Пісний борщ», котру люблять і повинні вміти готувати всі Білоуси (та й не тільки).

Інгредієнти:

Квасоля (0,5 склянки), буряк (200 г), картопля (350 г), капуста (200 г), морква (1 шт.), цибуля (1 шт.), сухі груші (4-6 шт.), консерви у томатному соусі (бажано бички), олія, томат, зелень, сіль, цукор, перець (за смаком).

Приготування:

Квасолю (попередньо замочену) відварити майже до готовності. Додати буряк, засмажений на олії та дрібно посічену капусту. Проварити 15 хвилин. Окремо підсмажити на олії нарізану соломкою картоплю, цибулю і моркву. Додати до цієї суміші 2 столових ложки томату або помідор. Усе помістити в каструлю. Не забути про сухі груші (попередньо замочені у теплій воді на 1-2 год.). Проварити ще кілька хвилин, добавити консерви.

Посолити, додати цукор, перець (за смаком), проварити ще 10 хвилин. Притрусити подрібненою зеленню. Подавати з грінками із часником.

Смачного!

Валентина БІЛОУС