Тільки подумати, наші матері присвячують нам усе своє життя… Вони стають нам янголами-хранителями. Лише мама зрозуміє, підтримає та дасть потрібну пораду. Лише мама знає, які слова потрібні, щоб тебе заспокоїти, коли ти сердитий, сумний або в розпачі. Лише мама побачить усе в твоїх очах…

Здається, з народженням дитини, мама отримує якісь магічні здібності, вона враз стає і шеф-кухарем, і охоронцем, і прибиральницею, і виконавицею колискових, і психологом, але ніколи не втомлюється. Завжди знаходить сили для гри з малюком, для розмови з підлітком, для вирішення проблем дорослої дитини… Хоча для матерів ми завжди залишаємось малими…

Серце матері – особливе… Воно вміє пробачати таке, що здавалося б пробачити неможливо… Образу, колюче слово, або зопалу кинуту фразу, мама пробачить, засмутиться, але пробачить.

Мама – найрідніша людина в усьому світі. І що б не говорили «А як же тато?..», ні, мама – ось найближча нашому серцю людина… Мама знає нас, як мінімум на 9 місяців більше, вона носить нас під серцем, вона витримує біль, щоб ми з’явилися на цей світ…  І це треба цінувати.

Чудово написав у своїй повісті «Сердешна Оксана» Григорій Квітка-Основ’яненко:

«Нема на світі нічого луччого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок! Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тільки одним одно – для неї рівні, жодного любить, усіх рівно пестує, за всяким рівно вбивається. Дев'ять здоровенькі край неї, потішають її, а одно морщиться, кисне, недуже; вже вона за ним вбивається, тужить, вже і боїться, щоб ще дужче не занедужало або щоб,– нехай Бог боронить,– щоб ще і не вмерло. Вона їх обмива, обпатрює, обшива, зодяга і ніколи ж то не втомиться, ніколи не поскуча з ними, і усяка робота на діточок їй не важка. Коли з дітей є яке шалівливе, неслухняне, то батько – як батько – гримне на такого, скубне, щипки дасть, попіб'є; а мати – як мати! Вона почне його уговорювати, пестувати: «Не роби так, синочку, не ходи туди, голубчику! Так негаразд. Ти мені досаджаєш. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся, та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення, та пожалковав би моїх слізочок, то ще з нього був би чоловік, ще б я діждала на старості радуватися, глядячи на нього».

Мама –  найкраще, що є у нашому житті, частинка сонця у найпохмуріший день, частинка тепла у найлютіші морози, частинка щастя у найважчі часи…

12 травня – День матері, не забудьте привітати маму і подякувати їй за своє життя!

Марина Стасюк