У вінницькому сквері біля Вічного вогню за підтримки управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації пройшла обласна акція під назвою: «НАША КРАЇНА - МОЯ УКРАЇНА».

Під час заходу, організаторами якого виступили учасники проекту «Шляхи Батьківщини: молодь між своїми світами», кожен охочий міг спробувати себе у майстер-класах із фітодизайну, ліпки з пластику та глини, виготовленні ляльки-мотанки, м’яких іграшок, браслетиків зі стрічок та муліне, декупажу, петриківського розпису, бальних танців, вузликового батику, боді-арту.

Школярі та студенти, діти та дорослі – всіх єднала загальна хвиля радості та посмішок. Діти зацікавлено спостерігали, як легко можна пошити м’яку іграшку, найсміливіші підходили ближче. А вже через півгодини бігли до своїх батьків із маленьким подаруночком, зробленим власноруч. Батьки ж були дуже вдячні організаторам акції за посмішки своїх дітей та те, що вони не лише могли навчитися чомусь цікавому та корисному, а ще забрати додому свій витвір. Можливість поринути у світ прикладного мистецтва замінила дітям каруселі, а дорослих повернула у безтурботне дитинство.

Площею бігали задоволені школярі, показуючи один одному подарунки, які вони зробили для друзів та рідних. Ці емоції й виражали загальний настрій усіх, хто був свідком чи учасником цього свята.

Майстри вже через годину після початку акції шкодували про те, що взяли із собою замало матеріалу для творчих доробок: охочих поринути у мистецтво виявилося дуже багато.

Крім майстер-класів, організатори підготували ще багато сюрпризів. Тих, хто хотів відпочити після чергового приємного уроку, запрошували написати на паперових сердечках, за що вони люблять Вінницю. Перечитуючи надписи на десятках різнокольорових сердечок, вкотре впевнюєшся, що наше місто – найкраще, і любити його можна з мільярду причин.

Ось приклади деяких надписів: «Я люблю свою Вінницю за те, що я тут народилась і маю гарну сім’ю»; «Люблю найкраще в світі місто, за те, що тут живуть найкращі люди! Обожнюю за природу рідного міста»; «Люблю місто, бо воно любить мене»; «За щастя, яке дарує мені місто щодня»; «Я люблю Вінницю за її красу, за її щирих та гарних людей, за те, що тут чудова життєва атмосфера»; «Я люблю Вінницю за те, що рівно рік тому вона прийняла мене тепло та гостинно»; «Я люблю Вінницю, тому що тут я зустріла своє справжнє кохання. Тут народилася наша донечка»; «Навіщо потрібно любити за щось? Люблю просто так»; «Люблю своє місто, бо такого іншого немає. Вінниця – найкраща та найрідніша!».

Ще однією особливістю цього заходу було те, що молоді фотографи фіксували усе на фотокамеру. Найкращі знімки вінничани могли побачити на День міста та ще раз із посмішкою згадати про чудово проведений час.

Майстер-класи не залишили байдужими перехожих, усі мали змогу зробити подарунки близьким, друзям, навчитися чомусь новому. Такі заходи потрібно проводити якомога частіше. Адже саме вони єднають не лише людей, а їхні серця та душі в спільних прагненнях до прекрасного, доброти та щирості. Можливо, саме цього так не вистачає нашому світові…

Анастасія ЯКОВИШИНА