Ще із самого ранку у Валентинів день біля профкому університету зібралося чимало студентів. Усі збуджені, стурбовані. Одні писали заяви на оздоровлення в профілакторії, а інші – до студентського РАЦСу. З кожною хвилиною людей ставало все більше і більше. Після того, як пролунав дзвінок на  пару, напруга почала помітно зростати.

– Скільки можна? – роздратовано пробубоніла дівчина на вухо подрузі. – Уже дістали ці закохані! Через них ми не встигнемо взяти путівки до санаторію.

– Та заспокійся! Побігли краще на пару, а потім повернемося.

З іншого кінця коридору лунало:

– Сашо, чому ти не одягнув сорочку, яку я просила? – дівчина ображено смикнула за рукав хлопця, який стояв біля дверей і нервово копирсався у своєму телефоні.

– Катю, у мене не було часу її попрасувати! – буркнув той, і знову втупився в мобільний.

– А мені чому не сказав? Я ж через дві кімнати живу!

– Та забув я, забув! І що мені тепер, застрелитися? – процідив крізь зуби юнак, і миттю вискочив за двері. Дівчина вибігла за ним.

Із кімнати, де проходила «шлюбна церемонія», виглянула молода жінка та голосно промовила: «До зали запрошуються Олександр і Катерина».

– Зачекайте кілька хвилин, я зараз їх покличу! – вигукнув один студент із фотоапаратом на шиї. Через деякий час повернувся разом із «парочкою закоханих» і всі троє зайшли до зали церемоній.

Уже не перший рік профком проводить акцію до Дня Св. Валентина під назвою «Кохаєш?.. Одружись у «Студентському РАЦСі». Усі охочі в цей день можуть «узаконити» стосунки прямісінько в університеті.

– Немає ніяких особливих вимог. Головне – прийти у визначений час з коханою половинкою, сказати «так» і поставити свій підпис у «свідоцтві про одруження». З обов’язкових атрибутів у нас є: фата, букет для нареченої та весільний рушник. Свідки, обручки, шампанське – за бажанням самих студентів, – розповідає заступник голови профкому Олена Граматович. – Головна мета акції – пропаганда «правильних» стосунків. Ми намагаємося переконати сучасну молодь, що одруження є логічним розвитком почуттів, тому така церемонія є своєрідною репетицією справжнього весілля. Закохані мають гарну нагоду подумати, чи дійсно вони готові до такого серйозного кроку.

На великій перерві до приміщення профкому не підступитися. Закохані пари згідно з чергою заходять до зали церемоній, звідки лунає марш Мендельсона. Наречені одна за одною одягають фату та беруть весільний букет. На обличчях юнаків і дівчат помітне хвилювання.

Володимир Годунко (3-Ф, ІМФіТО) та Анна Попаз (3-В, ІІМ) зустрічаються лише два місяці.

– Сьогодні зранку вже привітали один одного й обмінялися подарунками. Аж раптом виникла ідея розписатися, – каже Володимир.

– Звичайно, трохи хвилювалися. Адже все виглядало дуже реалістично, – ділиться враженнями Анна.

На запитання, чи планують вони одружитися по-справжньому, закохані у відповідь посміхнулися.

Інша пара – Олег Наконечний (1-М, ІМФіТО) та Ярослава Андріяш (1-М, ІМФіТО) – разом вже два з половиною роки.

– Ідея розписатися у студентському РАЦСі виникла в обох. Відверто кажучи, було трохи страшнувато, але ми зовсім не шкодуємо. Святкувати «весілля» не будемо, бо йдемо на пари. Плануємо одружитися по-справжньому десь через рік, – розповідає пара.

Не всі закохані нашого університету так позитивно відреагували на акцію. Є чимало таких, які не захотіли брати в ній участь. Серед них студенти ІІЕП – Олег та Мар’яна.

– Для мене одруження – серйозна справа. Розписатися в студентському РАЦСі може кожен, бо знає, що це не по-справжньому, а просто гра в наречених. Чи багато знайдеться сміливців, які не побояться зробити це насправді? Сумніваюся, – обурюється Мар’яна.

– Кажуть, що у високосний рік одружуватися не варто. Тому я не хочу зурочити наші з Мар’яною стосунки, – жартує Олег.

P.S. У день закоханих у студентському РАЦСі нашого університету одружилося 18 пар.

Розмови підслухала

Юлія ГОРДІЙЧУК