Правду кажуть, що студенти – хворі люди. А як же тут бути здоровим, якщо всі болячки викликані міцним науковим гранітом, через який не один із нас залишився беззубим молодцем?! Бо ж дійсно, ну хіба можна снідати солодкою історією журналістики, обідати подвійною гострою англійською, вечеряти пересоленою українською і цим самим не зіпсувати шлунка? У результаті – виразка. А іноді доводиться засинати не в обіймах коханої половинки, а вельмишановного «Кобзаря» – чималий удар по нашій моральності! Кому треба таке щастя?! 

Тут хоч не хоч згадаєш і екологію, і фізіологію, і багато чого іншого, пов’язаного зі збереженням нашого молодого життя. А який у ньому сенс, коли постійно доводиться грати роль добропорядного студента: ходити на всі пари, писати лекції, готувати практичні, вчити, розуміти, зубрити – ставати нудними «ботанами»! Хіба для цього Бог подарував нам молодість? Не заперечую, вчитись треба, але ж не так пристрасно! Ну отримаєш ти той червоний диплом, і що? Гляньте на наших політиків: без дипломів – а живуть, як вареники в маслі. А чим ми гірші? Правильно – нічим, ще й кращі! Майбутнє в наших руках, і яке воно має бути, вибирати нам: нудне, сіре і моралістичне чи веселе, яскраве та експериментальне.

Хтось може засудити мене за надто вільні та антинавчальні погляди, але скажіть відверто: невже ніхто ніколи не урізноманітнював той важкий раціон таким собі коктейльчиком із прогулів, «хвостів» та «бігунків»? Якщо ж ні – ви багато втратили, адже університет дає можливість не лише отримати глибокі знання і здобути першокласну освіту, а й гарно провести час із новими приємними людьми. Та й лікарі радять робити іноді «розвантажувальний день», а ми, молодь, уважно прислуховуємось до їхніх порад і, буває, нам просто ДОВОДИТЬСЯ жертвувати нашими улюбленими парами заради збереження здоров’я.

Тому, любі викладачі, не засуджуйте нас. Зрозумійте, ми – гурмани, і в наше меню входить не лише «університетська кухня», ми полюбляємо й інші страви, типу різних пригод та розваг, від яких просто не в силі відмовитись, та завжди раді пригостити й вас!

Валя ВАЛІГУРСЬКА