Останній місяць року знаменується різноманітними святами, піднесеним настроєм, подарунками й особливим відчуттям зимового дива.

19 грудня – День Святого Миколая.

Люди ставляться з великою повагою до образу християнського єпископа, оскільки вважають Чудотворцем. Та неабияк його пошановують діти, для яких він – вічний захисник.

Напередодні свята ми поцікавилися в молоді, з чим асоціюється День Святого Миколая.

Артур Домбовський (ІІЕП, 4 курс)

–Цей день – чудова можливість відчути щось надзвичайне, принести радість близьким, особливо дітям.

Це своєрідне нагадування про те, що дуже приємно віддавати тепло лише заради посмішки.

Катерина Шимко (ІФЖ, 2 курс)

–Свято Миколая відзначається двічі на рік: 19 грудня й 22 травня. Я завжди святкую зимового, адже про весняного донедавна не знала. В цей день ходять до церкви з справжньою надією в серці, тому що вірять у силу й милосердя Чудотворця. Діти, які гарно поводяться отримують подарунки від Миколайчика, а бешкетники – різку. Я, звичайно, підозрювала, що гостинці під подушкою – справа рук бабусі, але атмосфера дива все одно завжди відчувалася.

Марія Дьякова (ІППМ, 3 курс)

–Це дивовижне свято, яке асоціюється з подарунками та навіює гарний настрій.

Для дітей 19-те грудня є чи не найочікуванішим днем у році.

Справді, неабияка радість – отримати гостинці від світлого, доброго Святого Миколая.

Андрій Копайгородський (ІІЕП, випускник)

–У першу чергу, Миколай Чудотворець асоціюється з дитинством, добрими історіями й запахом мандаринів.

Коли дорослішаєш, часом дуже хочеться знову стати малим, відчути ту, ні з чим незрівнянну, безтурботність.

19-го грудня такий шанс є в усіх (сміється).

Юлія Вознюк (викладач кафедри методики філологічних дисциплін та стилістики української мови)

–Я уявляю Святого Миколая дуже світлим, добрим, щирим і турботливим дідусем, який приносить Божу благодать кожному. Він – наче посланець Всевишнього, трохи ближчий до людей. Звісно, Миколай не приходить у кожну домівку та не залишає солодкі гостинці. Це роблять наші близькі. Але я вірю, що він існує як вища й не дуже зрозуміла нам сила. Кожного року з нетерпінням чекаю цього свята, адже готую невеликі подарунки своїм рідним та друзям. Мені приємно передати їм «миколайчика» і ще раз висловити свою безмежну та щиру любов. Свято Миколая – незвичайне, тепле, сповнене радості та очікування дива.

Настав зимовий ранок. Дихнув у вікно холодний вітер. Святий Миколай роздав усі подарунки. Чудо завітало в кожну родину. Закінчується старий рік і ми кажемо собі: минуло ще дванадцять місяців – часточка нашого життя. Згадуємо, якими вони були, що сталося хорошого і сподіваємося, що в наступному році все буде краще. З такими оптимістичними думками ступаймо в прийдешнє.

Не зачинаймо ж двері, в душі впускаймо світло небесне…

Ірина БОГАЧУК