ОСТАННІ НОВИНИ |
01:03 Свято по-українськи! | |
Ми, українці, народ великий – любимо погуляти і знаємо, що потрібно робити, аби свято запам’яталось надовго. Відкрита душа, щире серце, блиск в очах і червонястість на носі та щічках, — портрет типового українця напередодні свята. І байдуже до тої кризи чи свинячого грипу, ще й не таке бачили – викрутимось! Хіба ж краще заховатися вдома, втекти від світу і плакатись на свою важку долю?! Ні, нам це не підходить. Ми з розгону вдаряємо лихом об землю і з головою занурюємось у підготовку до найвеселішого, найцікавішого, найчарівнішого свята – Нового року!!! Так, свято наближається! Скоро спалахнуть яскраві вогники на ялинці, в небо злетять сотні феєрверків; мільйони людей привітають один одного з Новим 2010 роком!... Але до цієї феєричної ночі потрібно зробити гору справ: подарунки купити, святкове меню скласти, вбрання підібрати, добре було б з боргами розрахуватися та всілякі «хвости» попідтягувати перед сесією. Але українці настільки звикли відкладати все у довгий ящик, що більщшість 31 грудня бігає і шукає ялинку, та ще й не яку-небудь «калічку», а струнку красуню! Наївні… Але добрі і щедрі. Купуючи традиційне «Советское», ми одразу ж беремо і щось суттєвіше, бо ж обов’язково сусід забіжить на вогник, чи кум загляне в костюмі Снігуроньки – гріх пригощати їх цією шипучкою! І коли ми все-таки «повертаємося» на землю і підіймаємо голову з м’якого олів’є, одразу ж вирушаємо до центральної ялинки (чи до першого-ліпшого дерева) водити новорічні хороводи. І ноги наші значно активніше пританцьовують під супер-хіти «ТІКу» і Вєрки Сердючки, ніж під німецькі вальси і аргентинське танго. І яка різниця, хто танцює біля тебе: брат, сват чи хтось зовсім незнайомий – у цю ніч всі ми об’єднуємося в одну щасливу сім’ю, в єдину нестримну вируючу стихію, яка сяє блиском очей і веселих посмішок і несе нас на своїх хвилях у казкову, таємничу українську Новорічну ніч! Валя Валігурська
| |
|
Всього коментарів: 0 | |