ОСТАННІ НОВИНИ |
01:31 ТАЄМНИЧИЙ ФЕНОМЕН АНІМЕ | |
Аніме. Сьогодні важко знайти людей, які ніколи не чули цього слова. Один скаже, що це мультики, в яких у людей дуже великі очі; інший почне розповідати про покемонів із зображенням яких в дитинстві збирав наклейки. Хтось скаже, що це прихована загроза з боку японців, які за допомогою аніме «зомбують» світ і маніпулюють націями. Та мало хто може точно сказати, що ж це насправді. Аніме (як свідчить «Вікіпедія») – це японська анімація. На відміну від анімації інших країн, розрахованої на дитячу аудиторію, аніме призначене для підлітків та дорослих. Воно відрізняється характерною манерою малювання персонажів і фонів. Сюжети можуть описувати велику кількість героїв, відрізнятися різноманітністю місць та епох, жанрів і стилів. Вінницький аніме-клуб «Юме но Тсубаса» (з японської «Крила мрії») існує не так довго, але про них уже знає вся країна. Цікаво, про що ми дізнаємося від них… – Скажіть, аніме – це тільки вид японського кінематографу чи щось більше? – Кожен позиціонує аніме по-своєму: як вид мистецтва або дитячу забавку. Але насправді це і книги, і фільми, й емоції, і театр. – Що таке манга? – Це аніме, втілене у книзі. Своєрідний стиль малювання коміксу. Деякі манги можуть бути екранізовані. – Хто такі косплеєри? – Це люди, які переносять образи аніме у життя. Звичайному актору потрібен костюм та амплуа для того, щоб зіграти роль. Косплеєру важче, оскільки додається третій фактор – зовнішність, яка може бути дуже незвичайною, починаючи від кольору волосся і закінчуючи формами тіла. Перед ним постає три завдання: вдало скопіювати образ, максимально відтворити зовнішність і вміло подати персонажа театрально. Аніме показує тільки зразок героя. Завдання косплеєра – придумати, як цей персонаж поводив би себе у різних ситуаціях, щоб люди могли сказати: «Так, цей справді схожий». – Як давно існує ваш клуб? – Наша організація існує трохи більше року. До того, як ми почали роботу, Вінницю на карті аніме-України вважали мертвою зоною. Наш клуб успішно дебютував на багатьох аніме-фестивалях України: «Анікон», «Отобе» та інших. Взагалі, у Вінниці існує два аніме-клуби. Це «Юме но Тсубаса» і «Мікадо но Аме». Останній – це старша ліга, що донедавна не вела відкритої діяльності. Але ми змогли знайти з ними спільну мову, разом створили і показали театральну постановку на «Отобе». Така співпраця допомогла прославити наше місто. – Для людей, які ніколи не дивились аніме, але хотіли б з чогось почати, щоб ви порадили переглянути? – «Євангеліон» (Evangelion), «Сталевий Алхімік» (Fullmetal Alchemist), «Зошит Смерті (Death Note), «Темний Дворецький» (Kuroshitsuji), «Хелсінг» (Helsing), «Код Гіас» (Code Geass). До «Юме но Тсубаса» також належить Аліна Присяжнюк, студентка першого курсу Інституту філології й журналістики. Поставимо їй кілька запитань. – Аліно, скажи, будь ласка, ти давно дивишся аніме? – З японською культурою знайома з дитинства, а захоплюватися аніме почала близько півроку тому. Не сказала б, що переглянула велику кількість цих анімацій, але вони мені подобаються, тому не припиняю цікавитися ними. З «анімешниками» спілкувалася
Юля ШЕМЕТ Світлини Наталії ФЕДОРИШИНОЇ На фото: Аліна Присяжнюк | |
|
Всього коментарів: 0 | |