Усі ми відвідуємо концерти, платимо великі гроші для того, аби почути живе виконання. Та чи завжди ми отримуємо бажаний ефект від ідеально-відшліфованого фонограмою голосу? Можливо, варто змінити вітчизняну естраду та поставити їй ультиматум? Живий звук і аншлаги чи фонограма і ганьба?

Розпочнемо з виконавців сусідніх країн. У 2007 р. мер Москви Ю. Лужков заборонив співакам використовувати фонограму, якщо концерт відбувається за рахунок фінансування міського бюджету. На таку заяву відразу відреагував російський співак Ф. Кіркоров. У коментарі зірка підкреслила, що, якби виконання завжди відбувалося наживо, жодне місто не змогло б виконати райдер співака. Тобто, за словами Філіпа випливає, що за живе виконання потрібно ще доплачувати. Замість того, щоб слухати фонограму та споглядати, як співак не встигає вчасно відкривати під неї рота, краще заощадити гроші і послухати музику вдома. Нагадаємо, що виступ Кіркорова організаторам концертів коштує сто тисяч євро.

Тепер давайте трішки спустимося на землю і згадаємо фестиваль «Червона рута» 1989 року. Можливо, ім’я людини, про яку йтиме мова далі, буде не настільки відоме як попереднє, проте, варте уваги. Це Андрій Миколайчук, який став популярним завдяки пісням «Підпільник Кіндрат» та «Піду втоплюся». У цієї людини ніколи не було аншлагів на стадіонах, він  не ставив автограф на жіночих бюстах. Виступав лише босий, обґрунтовуючи це тим, що таким чином краще відчував публіку. Концерти давав переважно у селах та маленьких містечках. У 1998-1999 рр. вартість квитка на виступ Андрія Миколайчука складала 1-2 гривні, тобто за концерт у селі гонорар сягав 100 – 150 гривень. Якщо забрати кошти на технічні та колективні потреби, то у загальному виходило, що виступ наживо в селі оплачували словом «дякую». І жодного конфлікту з журналістками у рожевих «кофточках».

Варто звернутися і до андеграундної сцени, де виступ під фонограму дорівнює закінченню кар’єри. У кожного з виконавців є принцип: «Ти маєш співати так, щоб тебе почув і відчув сором’язливий хлопець у кінці зали». Для слухачів такої музики нестача повітря для нової живої ноти краще, ніж  награне відкривання рота. Самі виконавці розуміють важливість того, щоб їх почули справжніми, без оброблення  голосу в студії. Багато молодих гуртів у своєму райдері зазначають лише те, що їм справді необхідно для виступу, решта – не має значення. Чорна ікра не поліпшить виступ, та й шампанське за тисячу доларів не буде чудодійним еліксиром для покращення голосу.

Неважливо, яку музику ви слухаєте та на які концерти ходите. Головне, поважайте себе та не дозволяйте вливати у власні вуха чергову порцію змонтованого голосу. Заощаджуйте гроші на якісні концерти, платіть гроші виконавцю, а не студійникам.

by Shadow