− Неприємні вісті, сварка, грубість, байдужі стосунки вдома та на роботі викликають нервове перенапруження. Ми живемо в так званий «час стресів». Щоб вберегти себе від шкідливих наслідків і позбутися негативних емоцій, необхідно навчитися перемикати свою увагу на щось приємне. Допомагає цьому мистецтво, повільна музика, заняття улюбленою справою. Вчасна зміна праці відпочинком, повноцінний сон (не менше 8 годин) також сприяють хорошому самопочуттю. Користуйтеся послугами психотерапевтів, – застережливо попереджають лікарі.

«Чому сучасна молодь така агресивна?» – часто запитують дорослі. Усе частіше чуємо, як люди обурливо нарікають на наше покоління.

Якщо ж подивитися правді у вічі, то «бабусі в трамваях» роблять доречні висновки: «Сучасна молодь не така, як була колись!». Нині від них можна рідко дочекатися допомоги чи гарного слова. Нерідко зустрічаємо злісні погляди… Ні для кого не секрет, що люди з кожним днем стають «більш дикими». Давно не вірять тим, хто щиро посміхається чи пропонує допомогу, мовляв, це виглядає підозріло і корисливо. У суспільства виробився імунітет до насилля: нікого не здивуєш новиною про те, як школяр убив свого однолітка чи заподіяв шкоду батькам. У радянські часи прочитати таке на шпальтах газет, почути по радіо чи побачити по телебаченню було дивиною.

Утім, постає вагоме питання, чому діти та молодь із кожним роком стають нестерпнішими та нервовими? Невже таке погане життя, що навіть на просте зауваження вчителя школяр може полаятися у відповідь? Хто ж винен, що батьки неправильно виховують своє чадо? Чи то суспільство спонукає до агресії?

На думку кандидата психологічних наук Олександри Чуби, сучасна молодь агресивна через вплив ЗМІ, недоліки сімейного виховання та брак тактильної уваги батьків. Неодноразово в історії стаються випадки, де діти через брак любові та піклування не просто ставали агресивними, а й помирали.

У 1945 році відомий психоаналітик Рене Спітц провів експеримент: забрав трьохмісячних малят від матерів на півроку, позбавивши будь-яких зв’язків з людьми. У результаті цього сімдесят відсотків новонароджених померли, решта – зупинилися в розвитку. Таких випадків чимало. Останні дослідження психолога Вірджинії Сатір довели: для того, аби дитина вижила, її потрібно обіймати хоча б 4 рази на день, а для повноцінного розвитку – не менше 8.

Виходить, ми самі є творцями агресії, хоча іноді цього не усвідомлюємо. Через обмаль часу або інших факторів батьки змушені менше приділяти уваги дітлахам. Треба творити майбутнє підростаючого покоління якнайкраще! Пам’ятайте, що хвилина уваги змінює людське життя.

Головне, почати з себе, а потім і світ зміниться на краще. Завжди дбайте про своїх нащадків та не забувайте: «Яке в пелюшках, таке й в капелюшках».

Вікторія НАДКИРНИЧНА