Мова  – духовна скарбниця народу, головний чинник збереження нації, адже вона виступає могутнім засобом зміцнення національної свідомості. Її становлення триває сотні, а то й тисячі років. Різні покоління формують її, удосконалюють та збагачують.

Як відомо, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови, який відзначається з 2000 року. Ця знаменна дата спрямована на збереження культурного та мовного різноманіття, адже мови нацменшин часто не лише не передаються наступному поколінню, а й зовсім потрапляють у забуття. Має це свято й присмак гіркоти, адже саме 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада придушила протест проти заборони на використання бенгальської мови.

У Вінницькому навчально-виховному комплексі: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 відбулась конференція, присвячена сучасним проблемам розвитку української мови. На засіданні, в якому взяли участь учні 9-11 класів та студенти першого курсу напряму підготовки «Журналістика» педагогічного університету розглядалися такі питання: «До витоків української мови», «Походження писемності», «Українська мова та молодь», «Рідна мова в українсько-польських зв’язках».

Присутні спочатку виголосили повідомлення на зазначені теми, а потім влаштували так званий «батл», у якому аргументовано доводили любов до рідної словесності. Керував дискусією доцент кафедри журналістики Володимир Каленич, який слухав доповідачів, аналізував окремі репліки, висловлював власні думки і робив ґрунтовні висновки.

З інформації ЮНЕСКО, за останні 300 років, з 6 000 існуючих мов зникло 200, а близько 2500 знаходяться під загрозою. Для існування мови потрібно, щоб нею говорило близько 100 000 осіб. Отож, бережіть рідну мову, цінуйте, збагачуйте та розмовляйте нею.

Марина ДЯЧЕНКО

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

О.Олесь

1907