Співрозмовниця: Катерина Гладка, студентка 3 курсу факультету іноземних мов ВДПУ імені М. Коцюбинського

Рідне місто: м. Вінниця

Освіта: ЗОШ І-ІІІ ст. №26, НВК: школа-ліцей №7

Захоплення: Із трьох років професійно займається бально-спортивними танцями в колективі «Грація», нині очолює танцювальний колектив факультету іноземних мов «Let’s dance». Учасниця вінницького ансамблю барабанщиць, закінчила музичну школу за класом «театральне відділення», вивчає німецьку мову

Життєве кредо: Ламати стереотипи

Катерина Гладка – тендітна довгонога красуня, котра чарує своїм виразним поглядом. Її вуста – предмет заздрості всіх голлівудських зірок. Елегантна, ніжна, й водночас сильна, впевнена в собі, знає чого хоче, вперто крокує до мети. Зовсім нещодавно виборола титул «Віце-міс Вінниця». Кореспондент газети «Педагог» вирішила поцікавитися, як же дівчині вдалося пройти кастинг і чи змінилося її життя після конкурсу.

– Чому вирішила взяти участь у конкурсі «Міс-Вінниця»?

– Давно хотілося спробувати власні сили. Цей конкурс – мрія мого батька. Він із дитинства казав мені: «От виростеш, підеш на конкурс і будеш «Міс Вінниця!». Постійно називав мене «маленька міс». Тому й вирішила взяти участь.

– Які випробовування чекали на учасниць цьогоріч?

– Тематика конкурсу – кіно, було 5 різних дефіле. Перший вихід до глядачів у дизайнерських вбраннях Наталі Горбонос. У другому демонстрували власні інтелектуальні здібності. Наступний називався «16 відтінків краси». Ми вийшли в сукнях-сорочках, краватках та на підборах. Далі вражали усіх присутніх танцями у стилі Мерлін Монро. «На десерт» організатори залишили дефіле в купальниках. А фінальний вихід був у вечірніх сукнях.

– Чи брала раніше участь у подібних конкурсах?

– На міському рівні – вперше. Раніше брала участь у таких конкурсах: «Міс табору», «Міс факультету іноземних мов», «Міс університет», «Міс студреспубліки».

– Як долала хвилювання перед виходом на сцену?

– Конкурс проводили у Вінницькому музично-драматичному театрі імені М. Садовського. На цій сцені виступала з 5-ти років, страх допомогла подолати надзвичайно рідна атмосфера. Мушу визнати, скільки б разів не виходила на сцену, хвилювання присутнє. Проте після першого дефіле відчуття зникло, всі дівчата розслабилися і почувалися нормально.

– Що було найскладнішим у підготовці до конкурсу?

– Найважче було тримати себе в руках, відчувалася постійна втома та виснаження, оскільки стільки всього відбувалося одночасно: тренування, репетиції, навчання.

– Як склалися відносини з іншими учасницями?

– Відносини гарні. Усі спілкуємося між собою, разом гуляємо, переписуємося в соцмережах.

– Чи змінилося твоє життя після конкурсу?

– Життя кардинально не змінилося, але це початок чогось нового, своєрідний поштовх уперед. У мене попереду кастинг на «Міс-Україна».

– Чи потрібні такі конкурси і чому?

– Такі конкурси потрібні, але найголовніше розуміти мету. Дівчата всі красиві, некрасивих не було. Краса – це суб’єктивна річ, має бути мета: для чого ти тут? Що ти несеш у маси? Повинен бути якийсь проект, який ти нестимеш у світ. Просто бути гарною немає сенсу. Варто всебічно розвиватися: читати багато, бути політично підкованою, знати кілька іноземних мов – це важливо.

– Якою бачиш свою професійну діяльність у майбутньому?

– Хочу закінчити магістратуру менеджменту управління. Менеджер зі знаннями іноземних мов – одна з найбільш престижних професій, як на мене. Тому зараз посилено вивчаю мови. Можливо, буду працювати вчителем.

– Чи можеш розвіяти міф про те, що дівчата бувають або тільки красиві, або розумні?

– Я за розумну красу. Розумна дівчина ніколи не дозволить собі бути некрасивою. Якщо вона красива зсередини – це видно в очах, у словах, за поведінкою, то красива й ззовні. Розумна дівчина завжди буде привабливою і гарно виглядатиме.

– Чи багато косметики у твоїй косметичці?

– Взагалі-то ні, якщо роблю яскравий макіяж, то переважно на фотосесії чи зйомки. У звичайному житті – все просто. Маю стандартний набір: пудру, туш, помаду, олівець для брів.

– Чи є люди, котрі тебе надихають?

– Є такі люди. Перш за все, – мама. Також ув’язнена у Росії льотчиця Надія Савченко – чесна, принципова, сильна духом жінка. Прикладом є героїня з кінофільму «Віднесені вітром» Скарлет О’Хара – така жіночна, а з іншого боку незламна, котра в будь-який момент може взяти все в свої руки, все пережити.

– Чим би ще ти хотіла займатися у вільний час?

– Верховою їздою і плаванням із дельфінами.

– Чи маєш риси, які хотіла б розвинути у собі і навпаки?

– Хотіла б подолати свою гіпернаївність. А розвинути стійкість характеру, аби бути сильною духом.

– Якщо матимеш можливість виїхати за кордон, поїдеш чи залишишся?

– Звичайно хочеться гідного життя на Батьківщині. Якщо ж випаде можливість навчатися за кордоном, то поїхала б, але за умови повернення додому, щоб відкрити власний бізнес. Це дім, ніде не може бути краще, ніж тут.

– Що сьогодні є для тебе найважливішим?

– Зараз мій пріоритет – це навчання. Конкурси конкурсами, танці танцями, але зараз треба вчитися, вбирати в себе все, як губка, бо потім від цього буде залежати професійне життя. Вважаю, що все в наших руках. Не варто скаржитися, треба брати все в свої руки і змінювати світ. Закінчивши університет, хочу бути справді кваліфікованим фахівцем. Немає нічого неможливого!

Катерина ЗУЛІНСЬКА