ОСТАННІ НОВИНИ |
00:49 ВІД САХАЛІНУ ДО КАРПАТСЬКИХ ГІР | ||
Якби мала змогу, об’їздила б усю Європу. Так хочеться побувати у красивих містах, побачити чудеса архітектури, сфотографувати пам’ятки, доторкнутися до історії. Кожен із нас лише мріє про таке, а от Леонід Стефанков, декан природничо-географічного факультету нашого університету не лише фантазує, а уже й «поколесив» значну частину північної півкулі. Це чудовий педагог, керівник і науковець, що близько 30-ти років присвятив роботі у ВДПУ. ─ Пам’ятаєте свої студентські роки? ─ Це був чудовий час. До університету пішов навчатися після служби в армії, до цього уже мав досвід роботи у школі, тому із впевненістю знав, що хочу стати учителем-географом. Спочатку потрапив на підготовче відділення нашого закладу, який тоді був педінститутом, згодом вступив на природничо-географічний факультет. Як і всі, дуже люблю подорожувати. Це також стало однією з причин вибору професії. Наукові ступені здобував у Києві (Національний університет ім. Т.Шевченка) та Москві (Інститут водних проблем АН СРСР). ─ Леоніде Іллічу, опишіть карту Ваших подорожей.
─ Під час навчання і пізніше, разом зі студентами, які проходили практику, відвідав майже усі республіки колишнього Радянського Союзу (крім Латвії, Литви і Таджикистану). Об’їздив усе-усюди: побував на Сахаліні, Уралі; зупинявся у всіх великих містах близькосхідних країн, Абхазії; підіймався на Альпійські луки; катаючись на крижині, подорожував Північним Льодовитим океаном; побував у Польщі, Туреччині. ─ Які краї сподобалися найбільше? ─ Із усіх куточків Земної кулі, в яких мені поталанило побувати, найбільше вразили красою обсерваторій, площ, фортець, вишуканістю звичаїв і традицій, універсальним колоритом країни Близького Сходу. Незважаючи на те, що уже чотири рази відвідав Узбекистан, Туркменію і Киргизстан, вони й досі манять невідомістю, чарівністю та надзвичайно привабливими краєвидами. Це колиска цивілізації, саме тому мене нестримно притягує Схід. У майбутньому планую ще поїздити світом. ─ Що особливо запам’яталося із подорожей? ─ І досі пригадую, з якою гостинністю нас скрізь зустрічали. Не було жодних бар’єрів, спільну мову знаходили одразу. Зазвичай ми, викладачі і практиканти, проживали у студентських гуртожитках педагогічних університетів, де не відмовлялися від частування національною стравою азійських республік – пловом. ─ Як проводите вільний час? ─ Займаюся дослідженням подільських заплав (досліджував Південний Буг. – прим. авт.), люблю подорожувати з сім’єю, якій присвячую найбільше вільного часу. А найулюбленішим моїм заняттям є риболовля! Ми з дружиною часто ходимо до річки порибалити. Як на мене, це чудово впливає на самопочуття, додає свіжості і підіймає настрій. Вероніка КОРДОН
| ||
|
Всього коментарів: 0 | |