Війна… Що може бути страшніше за цю криваву подію? Коли мільйони людей проливають свою кров, ідуть на героїчні вчинки, аби хоч ненадовго зупинити ворога.

Режисер Федір Бондарчук дав нам можливість поглянути на це збоку. У своєму новому фільмі «Сталінград» він прекрасно висвітлив такі аспекти, як героїзм воїнів, братська вірність та навіть кохання, яке лежить в основі сюжету.

Картина розпочинається з того, що МНС Росії виконує операцію з ліквідації наслідків землетрусу в Японії. Ця сцена може збити глядача з пантелику, адже «навіщо розпочинати фільм про Другу Світову війну з показу сучасних днів». Але не все так просто, як здається на перший погляд.

Там зображено сина головної героїні, а втім… У кожному фільмі є головні герої, які об’єднані роботою чи ж постійно ведуть війни між собою. Проте Ф. Бондарчуку вдалося зробити те, що деяким режисерам не під силу: встановити нитку взаємодії героїв один з одним. Персонажі фільму постійно сваряться, б’ються, але вони пов’язані, йдуть до однієї цілі. Наприклад, капітан Громов – благородний солдат, який знає свою справу, хоча з першого погляду здається черствим та бездушним. Але це не так! Він піклується про Катю, яку хоче вберегти від страшної війни та майже силою вигнати її з рідного будинку подалі від бойових дій.

Який же фільм без героїв, наділених тонким почуттям гумору. Приміром, снайпер Чванов завжди з піднесеним настроєм та своїми коментарями до ситуації. Негативним персонажем є Пітер Кан – німецький капітан, який з ненавистю знищує всіх, хто чинить опір окупантам. Можна було б навіть сказати, що він просякнутий зневагою до російського народу, але це не так, бо він не закохався б у дівчину Машу, про яку в глядача може виникнути подвійне враження. Я її і осуджую, і водночас розумію. У будь-якому разі, не можна віддаватись німцеві, який нещадно вбиває твій народ. В іншому – вибору майже не було, адже від цього залежало її життя.

Свого часу Федір Бондарчук заявляв, що перед створенням фільму багато читав про битви під Сталінградом. Йому вдалось передати суть війни, але духу – ні. Багато чого приховав та не показав, «зачерпнув води та не набрав її». Доказ цих слів – відеовідгук ветерана війни про фільм на YouТube, де він висловлює своє негативне враження.

Загалом, картина зачаровує і не відпускає аж до фінальних титрів. Вдало підібраний музичний супровід розчулює до сліз. Фільм має вагоме суспільне значення. Емоції вам гарантовані. Тож приємного перегляду!

Андрій ГУТНИК