Україна інтенсивно продовжує співпрацю з об’єднаною Європою. Важливим є той факт, що продукція, яку з України постачають на експорт, має значно вищу ціну та якість, а це позитивно впливає на заробітну плату українців.

Зразком цього тренду у Вінниці є представництво німецької швейної фабрики BASLER, мету діяльності якої підприємці окреслили відразу з приходом на український ринок: підвищення якості продукції, створення комфортних умов праці та відповідно високу плату за якісну роботу.

Кореспондентка видання «Студентська територія» віднайшла фабрику у самісінькому центрі міста - на вулиці Соборній. Будівля на три поверхи з великими вікнами та ошатною вивіскою з логотипом підприємства. А що всередині? Ой-ой, у цеху спекотно - це працюють великі парові праски, але за словами технологів, майстри саме в процесі налаштування кондиціонерів.

Саме німецьке виробництво започатковане у 1936 року як сімейна фірма «Баслер Гюнтер» і спеціалізувалося на верхньому одязі. Зараз власником фірми є Вільям Фріц, який навесні цього року відкрив уже 8-му за рахунком фабрику в Україні. Спілкуємося з заступником пана Вільяма - Крістіаном Гьоллером: «Приблизний бюджет для створення одного такого виробництва 100 тисяч доларів. У нас тут три поверхи, укомплектовані найновішим обладнанням, у працівників нормований 8-годинний робочий день. Усю продукцію ми експортуємо до Німеччини спеціальними машинами. Наші технологи навчають працівників, з Берліну контролюють якість і кількість продукції» - розповідає пан Крістіан. На підприємстві працює 60 працівників, які можуть виробляти 40 тисяч одиниць одягу на рік. Ця кількість розрахована на виробничий цикл тривалістю 10 місяців.

Надзвичайно цікаво спостерігати за роботою живого конвеєру. Ось кожна одиниця продукції проходить через руки контролера… А ось і сам власник Вільям Фріц - легко демонструє гостям уміння працювати на будь-якому обладнанні в цеху.

На сьогоднішній день фабрика працює над жіночим верхнім одягом. Кожного тижня 1500 тисяч жіночих пальт вирушає у подорож до європейських магазинів. Головною вимогою виробництва є якість, на яку в першу чергу звертають увагу європейці.

А яка думка працівниць про умови праці? Швачка п’ятого розряду Валентина Багряна усміхається: «Для мене головним аргументом стало офіційне працевлаштування. Звичайно, що інколи потрібно залишитися і допрацювати добову норму, але за це ми отримуємо гарну премію. Середня заробітна плата швачки 6 тисяч гривень. Кожна понаднормова година коштує 25 гривень, але працювати понаднормово дозволяється не більше 2-ох годин на день. Працівникам зручно добиратися на фабрику, в цілому я задоволена роботою». Промовистий факт: на фабриці немає вільних вакансій, значить, умови влаштовують багатьох.

Я поцікавилась про перспективи розвитку економіки в Україні. Думки працівників і власників підприємства дуже втішні. «Завдяки таким маленьким підприємства українська економіка зможе стабілізуватися», - впевнений Вільям Фріц. Статистика свідчить, що експорт української продукції до Європейського Союзу неухильно зростає, особливо після запровадження з початку 2016 року режиму вільної торгівлі. Текстильна галузь входить до семи найперших статей нашого експорту до ЄС, і у 2016 році вона показала 6-відсоткове зростання. Це помітно, адже у Вінниці і області нині працюють до півтора десятка схожих підприємств.

Зробимо висновок, в Україні покращується економічний стан за рахунок іноземців, які, хоч і заради своїх інтересів, але усе-таки нам намагаються допомогти. Маємо надію, що українські олігархи та заможні чиновники в майбутньому також будуть зацікавлені в розвитку країни і будуть давати змогу розвиватись малому та середньому бізнесу, а не навпаки пригнічувати його.

Олена Бабій,

студентка 3 курсу факультету філології й журналістики

ВДПУ ім. Коцюбинського

Від редакції: Кореспонденцію підготовлено в рамках журналістського конкурсу «Україна - ЄС: Асоціація для тебе», що проходить під егідою Представництва Євросоюзу в Україні (номінація «Студентський матеріал», тема «Зміна бізнес-клімату»).