Закортіло дізнатись історії з життя наших читачів, у яких їм доводилося переступати через власні принципи чи долати скромність заради якоїсь важливої події.

Олена Сівайова (2 курс, ІМФіТО)

– У моєму життi було безліч ситуацiй, коли була змушена зраджувати своїм принципам. Гадаю, найважче переступати через власну гордiсть, пробачаючи людину, яка тебе образила. Ми боїмося «розтопити лід самолюбства», а те, що людина тобі небайдужа, завдає величезного болю. Щоб помиритися, необхiдно видалити той гнилий нерв великої любові до себе.

Яніна Соболевська (3 курс, ІІЕП):

– Я дуже принципова людина, тому намагаюся діяти відповідно до моїх переконань. Траплялися ситуації, коли дійсно була змушена долати ті внутрішні бар’єри. Зокрема, доводилося перечитувати книги або ж передивлятися фільми, аби довести комусь, що вони справді жахливі. Проте, зазвичай, до останнього стою на своєму.

Віктор Нікітін (4 курс, ІМФіТО):

– У мене такі ситуації виникли під час проходження літньої позашкільної практики в таборі. До того часу страшенно не любив бути в центрі уваги. А вожатому, як нікому, потрібно це робити, адже вихованці просто не будуть тебе всерйоз сприймати. Приїхавши до табору, вправно виконував усі функції вожатого, при цьому весело провів час із дітьми.

Світлана Герук (1 курс, ІФЖ):

– Я – людина прямолінійна. Але не так давно стався випадок, який змусив мене замислитися над цим. Потрібно було сказати подружці, що вона зайва на святкуванні Нового року. Така думка склалася у всієї компанії, але доручили передати це мені. То виявилося мега-важким завданням. Одразу ж згадала всі свої принципи, і внутрішні бар'єри повалилися на мене лавиною. Але, щоб нікому не зіпсувати свято, все сказала дівчині. Звичайно, це було неприємно. Але життя – складна річ. І ще не такі ситуації нас чекають у майбутньому.

Наталя Коломійчук (3 курс, ІМФіТО):

– Долати внутрішні перешкоди випадає майже щодня, адже навчання – це не так просто, як може здаватись на перший погляд. Кожному з нас часто доводиться проявляти сміливість, брати на себе відповідальність, забувати про власні комплекси для досягнення мети і як результат – робити те, що тобі зазвичай не властиво.

Ліна Падюк (1 курс, ІППМ):

- Внутрішні бар’єри є у кожного. Хтось не дуже полюбляє прокидатися вранці на першу пару, а комусь доводиться вивчати ті дисципліни, які не подобаються. Найкращим засобом усунення бар’єрів є розмова з близьким по духу другом або включення внутрішнього додаткового стимулу (наприклад, у думках «я зможу це», «ще трішки»), або просто переключення своєї внутрішньої сили на інший об’єкт. Також можна займатися спортом, щоб покращити стан нервової системи і відволіктися від стресових ситуацій.

Дізнавалася

Дарина МУДРАК