Спекотний липень. Блакитне небо тане над полями. Маревіє далечінь. Серед полів розкинулося мальовниче село Козинці, що на Липовеччині. У дивовижній гармонійності з розкішною природою тут, серед просторів, мальовничої природи, народилася третя дитина в родині Кравчуків – маленька Галинка. Смагляве личко, чорні брови, рожевуваті щічки і губи, як ягоди калини.

Галина Михайлівна зростала в рідному селі, де закінчила школу, набула безцінного досвіду спілкування, вчилася розмірковувати, самостійно знаходити відповіді на оригінальні, а часто й неочікувані питання. Ще з дитячих літ не лінувалася працювати: допомагала батькам по господарству, доглядала за садом та городиною.

Від чуйних батьків Галина Кравчук отримала вроду й розум, вміння відчувати красу та найголовніше – любов до українського слова. Тому й обрала освіту вчителя, яку здобула у Вінницькому тоді ще педінституті ім. Островського.

Цікавим і різнобічним було студентське життя. Енергійна й талановита Галина завжди знаходила заняття для саморозвитку: спробувала себе в ролі науковця, журналіста, режисера й актора. Та найбільшу насолоду отримала, коли пішла працювати у Скитецьку середню школу вчителем української мови та літератури.

Молода вчителька, сповнена нових ідей, проектів і фантазій, одразу ж поринула у роботу, запалюючи своєю енергією всіх навколо. Як згадують колишні учні, Галина Михайлівна завжди знаходила можливість розповісти щось цікаве. На свята готувала вистави чи запальні конкурси, перетворюючи навіть нудну справу на захопливу гру. Незважаючи ні на що, завжди залишалася собою, прислуховуючись до власного «Я», зберігаючи індивідуальність та неповторність.

Вже понад 27 років жінка працює в Липовецькій загальноосвітній школі-колегіумі № 1 ім. Василя Липківського, очолює кафедру української мови та літератури.

Галина Кравчук – креативний учитель із відкритим серцем. Її очі світяться яскравим вогником, що освітлює життєвий шлях вихованців. Щоденно вона сіє в серцях дітей правду, милосердя, утверджує справедливість і повчає моралі. Розуміє, що кожна дитина – великий світ, відкрити який – мета її праці. Задля цього використовує чимало інноваційних методів роботи на уроках. Вона зробила чимало для школи й учнів, яких любить, наче рідних дітей.

Не останнє місце займає Галина Михайлівна й у моїх шкільних спогадах. Уроки мови та літератури згадую лише як світлі, теплі та приємні миті. Вона не просто учитель зі стажем, це людина з великим серцем, віддана професії, Вчитель від Бога.

Ірина ВДОВИЧЕНКО