Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Головна » » ВОНИ ЗАХИЩАЮТЬ СИЛОЮ, А МИ – СЛОВОМ

21:49

ВОНИ ЗАХИЩАЮТЬ СИЛОЮ, А МИ – СЛОВОМ

«Кольку, ти що в армії не служив? Хах, навіть я там вже побувала, а ти до цих пір не хочеш!», – відтепер тільки так відповідатиму кожному хлопчаку, який «косить» від такого прекрасного місця, як армія. Ви спитаєте, що ж тут прекрасного? Я відповім: 12 червня майже усією групою журналістів-першокурсників ми вирушили на один день до армії. Нас переповнювали різні почуття: і страх, і зацікавленість, прокинулася сила духу і дівоча грайливість разом із військовою відвагою.

Ніхто не знав, що нас чекає, і з усмішкою та модельною ходою попрямували назустріч пригодам, спробувавши майже все в солдатській справі. Це було незабутньо. Командири навчали правильно збирати і розбирати АК-74, одягати протирадіаційні костюми та протигази, бігати в бронежилетах та навіть укладати парашут.

Смачним сюрпризом був солдатський обід, який ми з дівчатами виїли до чистих тарілок. Після незвичних навантажень ми вже не ходили як «місочки» на подіумі, а впевнено крокували під команду: «Раз, раз, раз, два, три…». На завершення наші душки-командири (вони були надзвичайно приємними і лагідними, що не властиво в поводженні із солдатами) нагородили всю групу дипломами за участь в акції та подарували книги «Журналісти стріляють не кулями». Це було приємно.

Ідучи додому, дівчата ділилися враженнями про проведений день, а також про деяких військових, що так сильно запали в душу. Ніхто й не згадував про те, що вже ніг не відчуває, і єдине бажання – впасти на ліжко і поринути в міцний сон.