Сьогодні тітка Таня знову прибігала сваритися на малого Микольцю. Цього разу тому, що він нібито повисмикував кілочки на городі, якими були  позначені грядки. Довго хлопчаку довелось виправдовуватись, бо уже давно мав репутацію неабиякого шибеника. Не раз він і яблука у сусідському саду обтрушував, і полуницю «куштував» так, що й ягідки на кущиках не залишалось, а одного разу зламав саджанець якоїсь «дуже сортової» смородини.

Микольця й справді не крав кілочків. У той час, коли це трапилось, він саме смакував соковитими грушками в колгоспному саду. Сторож його не помітив, тож алібі у малого не було. От хлопчак і вирішив самотужки довести свою невинуватість. Пів вечора чатував у кущах розбійника, через якого довелось терпіти батькового ременя, та врешті щось зашелестіло поблизу і Микольця швидко поглянув туди…

Гучно скрипнули двері і на порозі з’явилось захекане хлопча зі скуйовдженим чубом і блискучими очима. Кинувши швидкий погляд у сіни і, нікого там не побачивши, побіг до кімнати батьків:

– Татку, татку, я злодія бачив! Казав же вам, що то не я ті дурні кілки покрав. Нащо ото воно мені?.. Ходімо, я покажу!

 Сусідським городом поважно походжав великий, чорнокрилий лелека. Довго він блукав між грядками і врешті, висмикнувши кілочка міцним дзьобом, знявся у повітря і полетів лагодити гніздечко. Вслід йому дивилась пара широко розплющених здивованих тітчиних очей.

Дарина МУДРАК

Овва!

ПЕРНАТИЙ ГІСТЬ

Ось уже два тижні дикий голуб прилітає до квартири Олега Гаврищука, студента ІІІ курсу інституту іноземних мов, щоб підживитися й нагодувати своїх товаришів. Птах сміливо йде до рук господаря та позує перед камерою.

– Вперше його помітив, коли той кружляв біля мого балкона, заглядаючи крізь скло всередину. Я подумав, що птах зголоднів, тож вирішив пригостити пернатого крихтами хліба, – каже хлопець.

Оцінивши гостинність та доброту господаря квартири, голуб зачастив і тепер прилітає сюди кожного дня. Птахам важко шукати поживу, тож аби не вмерти з голоду, пернаті готові їсти з людських рук.

– Спочатку голуб ішов лише до мого молодшого брата Віталика, а вже потім клював зерно із моїх долонь, – розповідає Олег. – Коли він прилітає до мого балкона, й бачить, що у квартирі хтось є, то починає пищати, щоб його впустили. Часто приводить із собою товаришів, які теж не проти попоїсти. Вже весь балкон у їхньому посліді, – сміється хлопець.

Господарі квартири ще не придумали ім’я пернатому красеню. Адже поки не відомо скільки часу голуб до них прилітатиме. Ймовірно, що птах знайде інше місце, де можна підживитися.

Юлія ГОРДІЙЧУК