«Звалище скарбів» – саме під такою назвою поєднали свої роботи столичні майстри – скульптор Олег Пінчук та художник-графік Сергій Поярков. І справді, виставкова експозиція нагадувала скриню смарагдів та діамантів, кожен із яких виблискував по-своєму неповторним мистецьким сяйвом. Якщо Ви не побували там, тоді давайте ввімкнемо фантазію і відвідаємо скарбницю разом!

…Біля входу до виставкової зали своєю поважністю вітає «Імператор» Олега Пінчука. Він, ніби володар усіх тих скарбів, гордо розмістився на своєму п’єдесталі. Далі перед нами у всій красі постає чудо-тріо: чоловік, жінка та перо на капелюсі чоловіка. Праворуч «плавають» бронзові «Риба» та «Риба-талісман» – дивовижні істоти, що в анфас виглядають по-чоловічому, а в профіль – по-рибному. Вони витають у галерейному просторі разом з рибами-друзями, яким Сергій Поярков дещо обмежив простір гарними рамами, але й, попри це, ті «красуються» перед відвідувачами.

У центрі виставкової зали поважно застигли диво-птахи «Ромео» та «Джульєтта». Вони обрали собі місце біля шикарних ексклюзивних крісел, власником яких, певно, і є той самий «Імператор». А біля художньо розписаного «імператорського» піаніно випромінюють світло ідилії та гармонії два слоники – помаранчевий та блакитний, котрі, зачепившись носиками і хвостиками, мовби злились воєдино.

Безсумнівно, серця багатьох відвідувачів полонив «Сальваторе, великий мачо», в якого, як у справжнього мачо, на голові сомбреро, але не звичайне, а у формі палітри. Загальний образ – це напівпівень з обличчям Сальвадора Далі, у якого шикарні золоті крила, чоботи зі шпорами, як у гідного мачо, а в руках величезний пензель, як у справжнього художника.

За словами Олега Пінчука, скульптура дає більш «конкретний шлях вирішення художніх завдань». Свій вибір матеріалу для роботи обґрунтовує тим, що властивості бронзи і каменю допомагають створити бажаний образ. «Від легенди до реальності подати рукою», – так автор характеризує власноруч створену бронзово-кам’яну казку.

Сергій Поярков деяку не реалістичність, фантастичність, а разом з тим і дитячу наївність, щедрий колорит, пояснив тим, що його графіка народжується з особистих глибинних асоціацій і вражень, які беруть свій початок з дитинства. «Мій творчий метод – антиілюстрація, картина, яку потрібно ілюструвати власною історією», – каже С.Поярков.

Усім вінничанам експозиція «скарбів» залишила ціле «звалище» захоплюючих вражень, а вони – безліч подяк у книзі відгуків галереї.

На «звалищі» побувала

Даша ГОРОБЧУК