Для багатьох це – жорстокий мордобій з кров’ю, перебитими носами, гематомами. Однак це своєрідне мистецтво, уміння виграти в менш сильного противника. Не можна забувати про суддів, які чекають чітко відпрацьованої техніки, бездоганно вибудуваної тактики ведення бою.Для того, щоб перемогти, треба бути абсолютно здоровим та впевненим у собі на всі 100 %, інакше просто безглуздо виходити на ринг. Свої професійні секрети в цьому виді спорту розкриватиме наш герой.

 Віктор Сологуб народився в Житомирській області, Червоноармійському районі, у селі Великий Луг. Мати – вчителька української мови та літератури, батько – вчитель історії, права та географії. У свій час тато молодого спортсмена також займався боксом та карате.

– Що стало поштовхом до початку занять спортом?Які  маєш успіхи зараз?

– Мій батько став для мене прикладом. Займаюся уже третій рік поспіль. Мій тренер – Микола Андрійович Маньковський. Поки що я КМС (кандидат у майстри спорту), але це – ненадовго! Зайняв третє місце області серед дорослих, часто беру участь у змаганнях різного рівня підготовки. Маю мету – виконати Майстра спорту.

– Маєш кумирів, приклади для наслідування?

– Звісно! Це Тайсон, Демпсі, Цзю, Брюс Лі, Лоуренс Аравійський.

– Мені відомо, що ти вмієш малювати. Розкажи про те, коли відкрив у собі талант.

– Таланту, як такого, й не було, а от величезне бажання малювати – так! Мріяв про це ще з п’яти років. Поступово кількість перейшла в якість, і в четвертому класі я став переможцем Всеукраїнського конкурсу спортивного малюнку.

– Що саме ти малюєш?

– Спочатку було до смаку малювати різну техніку: автомобілі, танки і т.д. Потім у якийсь момент захопився природою, навколишнім середовищем. Зараз улюблений образ – людина. Чому? Її найскладніше зобразити. Особливо важко передати рухи, емоції, зовнішність.

– Маєш ще якісь захоплення?

– Фотографія – ще одна з моїх пристрастей. Коли батько подарував фотоапарат, я наполегливо почав працювати за такою ж схемою, як і тоді, коли вчився малювати.

– Чому ти обрав саме історичний факультет, а не факультет фізичного виховання, наприклад?

– Важко сказати однозначно. Мабуть, інакше бути не могло –  тести з історії склав на 190 балів. До того ж, мене завжди вабила археологія.

– Твій девіз?

– «Як би не було погано в житті – ніколи не здавайся!»

Ось такий він – Віктор Сологуб. Кажуть, не буває такого, щоб людина містила в собі кілька талантів. А як же наш герой? Історик, боксер, художник, фотограф і просто хороша людина, яка знає, чого хоче і наполегливо йде до своєї мети.

Інна ЖМУРКО