Інтернет-часопис
| ОСТАННІ НОВИНИ |
| ОСТАННІ НОВИНИ |
14:33 Люди з розбитими серцями не помирають - вони стають інтелектуалами... | |
«Люди з розбитими серцями не помирають – вони стають інтелектуалами», – сказав Він і пішов назавжди. Дивно? А Вона не здивувалась, мабуть, чекала подібних слів. Все було добре, причин для сварок не знаходили…ну, майже. Лише Його байдужість останнім часом зростала, насторожуючи Її інтуїцію. Ніби й все передчувала, та в той гіркий,напевно, лише для Неї, момент, було боляче усвідомлювати розлуку. Не розуміла – чому саме так? Все ж було добре…  – Ти знаєш, що від кохання до ненависті один крок? – запитала, ніби у Нього. – Ні? А я знаю. Щойно була змушена Його зробити… Хм, а колись навіть й не уявляла, що людину, яка сподобалась з першого погляду, привабила вмінням спілкуватись і поводитись, яка була поруч і отримала довіру, яка стала коханням, можна зненавидіти! Зненавидіти всім серцем і душею! За що? Та за байдуже ставлення, обман, розлуку без пояснень, сварки без причин. «Відстань і час – це проблема». Проблема не в цьому, вона в Тобі. Пам’ятай надалі: довіра і взаємність у стосунках – головне, або просто визнач нову ціну своїм словам, тому що вони втрачають вартість. І, знаєш, краще будь яким здаєшся, ніж таким, яким є насправді! …Стають інтелектуалами? Ні, розчаровуються і починають замислюватись… Кажуть: «Моє перше кохання…а от друге….» Люди, яке друге? Якщо це кохання, то хіба може бути ще два чи три? Наша проблема в тому, що не пізнавши цього почуття, ним же називаємо симпатію. Якщо все пов’язати, то кохання – це наслідки взаємної привабливості. Симпатія – це прив’язаність, прив’язаність – це залежність, а залежність – це вже звичка. І тільки ми здатні вирішити, яка – погана чи хороша, і чи залишити її… Чи змусити себе переживати спогади. Розчарування і невдачі роблять нас сильнішими. А людей, які їх створюють чи провокують, життя посилає для того, щоб коли ми зустрінемо дійсно «своє», зуміли гідно його оцінити. Кажуть, боляче жити спогадами, втрачати рідних і близьких. Заспокоюють, мовляв: «Що відбувається – все до кращого, от побачиш!» Але ж це зовсім не так. Переживши певний період негараздів і невдач, повертаючись до нормального «графіка» життя, ми, заспокоюючи себе, обираємо лише позитив із того, що зробило нам боляче… Хм… Люди з розбитими серцями не помирають, – погодилась Вона, – тоді я майже інтелектуал… Юлія БУРНАЦЕВА | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | |
|
| |
|
філософія любьві...как романтічьно... 
