Інтернет-часопис
| ОСТАННІ НОВИНИ |
| ОСТАННІ НОВИНИ |
02:23 Ми матір називаємо святою! | |
«Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, як мати дитині» У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному вбранні весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській любові та самопожертві – відзначають День Матері. Історія міжнародного святкування Дня Матері бере свій початок з 1914 року. Українці вперше відзначили цей день у 1928 році в Канаді, де його провів Союз українок. День Матері став повноцінним святом України тільки у 1999 році – друга неділя травня, що вважається місяцем Пречистої Діви Марії. Цікаво, що в українців це свято має тисячолітню історію, бо здавна визначалось як День жінок-мироносиць (вважається Всехристиянським жіночим днем). З нагоди цих свят, хочемо звернути увагу на Жінок, котрі зуміли поєднати викладацьку діяльність з материнством. У кожної з них по троє дітей (найбільша кількість серед викладачів нашого університету). Вони мають чим поділитися з молодим поколінням, можуть дати слушну пораду. Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Олена Миколаївна Легун:  –
Мої діти досить самостійні та самодостатні. Як людина з вищою освітою, я
намагаюсь не викохувати у них залежності від матері, тож ревнощі нам
не властиві. Намагаюся приділяти достатньо уваги всім – і студентам, і
дітям. Першу донечку я народила навчаючись на п’ятому курсі, закінчила університет з червоним дипломом та можливістю продовження навчання. І хоча в аспірантуру вступила лише через три роки, все ж таки пішла бажаним шляхом. Для молодих сімей мою декілька порад. По-перше, найкращий варіант – по можливості, жити окремо. Та на період народження та вигодовування, вам необхідна буде допомога рідних, тож не відмовляйтесь від неї. Якщо такої можливості немає, аби не заробити неврозу для себе та дитини, краще перший рік присвятити лише їй. Я не можу виділити один щасливий день з мого життя, мабуть у мене таких днів багато. Намагаюся, щоб воно було насичене, в мене просто немає часу довго сумувати. У вихованні дотримуюся твердження Маслоу, Роджерса про те, що не потрібно заважати розкритися внутрішньому потенціалу людини. Тобто, кредо мого виховання: «Не заважай розкритися тому, що всередині».  Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Наталя Тимофіївна Лобова:– Мати трьох дітей – це велике щастя! Проблеми ревнощів до студентів у моїх дітей не виникає. Та й узагалі, студенти й учні (з Вінницького наукового центу по практичній сучасній психології) – мої часті гості, у нас завжди весело і коли ми збираємося на вулиці, то незадоволеними залишаються тільки сусіди. У мене уже є п’ять онуків. Найбільше хочеться, щоб вони отримали хороші життєві настанови від своєї бабусі. Безперечно, допомагаю своїм дітям у вихованні. Під час першої вагітності я була на четвертому курсі, швидко складала сесію. Виховувала дитину сама, без чоловіка. Знаєте, якщо маєш сильний характер, то усе це можна поєднувати. Але не залишати дитину батькам. Головне, щоб вона була поряд з вами. Найщасливіші миті життя – дні народження моїх дітей. І саме з третьою дитиною жінка дійсно починає розуміти цінність материнства. Доцент кафедри анатомії, фізіології та основ медичних знань Людмила Сергіївна Гудзевич:  – Найяскравіші моменти в житті жінки – народження її дітей! Саме в цей момент ти відчуваєш справжнє земне щастя! Бути матір’ю трьох дітей абсолютно не важко. Ніколи не думала про штучне переривання вагітності та й дисертації встигала писати. Чоловік бере безпосередню участь у вихованні дітей, чим мені дуже допомагає. І хоч ми не живемо у великому будинку моєї мрії, це не заважає розвивати дітей, забезпечувати їх освітою. Усі свої нездійснені дитячі бажання намагаюсь виконати для своїх дітей. У навчальному процесі (у школі), ніколи не вирізняла своїх дітей з-поміж інших, тож особливої ревності немає. Вони завжди зі мною, та найголовніше для мене, щоб робота приносила задоволення, тому що я, школа та університет – то нероздільні речі. Одружилась по закінченню першого курсу (чоловік закінчував п’ятий), завагітніла уже після одруження. Це абсолютно не заважало навчанню. Колись старший син розповідав бабусі, який величезний у нього будинок, як багато «кімнатів» (на той час ми жили в гуртожитку). Зі свого потоку народила перша. Пам’ятаю, в той час були зовсім інші погляди, сприйняття життя та материнства. Вагітним студенткам раджу берегти здоров’я, намагаюсь чимось їх порадувати, створити ауру добра та щастя, що так необхідні немовляті. На мою думку, ніякий стресовий фактор не повинен бути на першому місці, потрібно усвідомити, що важливіша будь-яких проблем тільки твоя дитина. Користуючись можливістю, хочемо висловити найщиріші слова подяки для наших рідних Матерів. Кожна з вас подарувала життя маленьк ій людині, зуміла виховати та викохати своїх дітей, створити атмосферу щирої, люблячої родини. Ми дякуємо вам за тепло і ласку, за терплячість та розуміння. Бажаємо вам довгих літ життя і справжнього жіночого щастя. Дар’я ХИЖНЯКОВА
Світлана ГОРИЩУК | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
|
