ОСТАННІ НОВИНИ |
04:57 На її обличчі ніколи не згасає посмішка, а в очах – вогник надії | |
Симпатична дівчина з виразними очима та чарівною посмішкою, невеличкого зросту, але хорошої вдачі, русяве волосся до пояса вабить погляд оточуючих. Має чисту душу й гострий розум. Вона – талановита особистість. Знайомтесь – Оксана Мовчан, студентка 1-го курсу ІФЖ. Малою батьківщиною юної поетеси є смт. Муровані Курилівці, що на Вінниччині. У шкільні роки Оксана завжди виділялася з-поміж інших особливою допитливістю та уважністю. Без її активної участі не проходив жоден місцевий та шкільний захід. Письменницький талант Оксани був помічений ще в дитячі роки. Перший свій вірш семирічна дівчинка присвятила матусі. Найкращими вчителями та наставниками стала рідня. Дідусь завжди був й залишається для Оксани мудрим та суворим критиком. Вона пише в хвилини радості та смутку, незалежно від погоди за вікном. Основним джерелом її натхнення, як і для кожної молодої людини, є кохання. Особисті переживання породжують по-студентському геніальні ліричні поезії. З-під пера Оксани виходять вірші з глибоким змістом, які перехоплюють подих. Їх цілком достатньо для збірки, це лише справа часу та можливостей. Оксана товариська й комунікабельна. На її обличчі ніколи не згасає посмішка, а в очах – вогник надії. У шаленому темпі студентського життя вона встигає все: гарно навчатися, брати участь у студентських заходах, відвідувати літературну студію «Вітрила». Окрім цього, Оксана завжди знаходить час для рідних і близьких людей. Вона – чудова подруга, вміє вислухати й дати слушну пораду. Володіє неабиякими хореографічними здібностями. Студентка мріє стати успішною людиною, здобути належну освіту, отримати хорошу роботу, вдало вийти заміж, створити в майбутньому дружню сім’ю. Вона щаслива, що в її житті є сторінка під назвою «Вінницький педуніверситет». Я люблю дивитись на зірки, Коли ніч по-літньому чарівна, Розпустивши коси, мов царівна, Всесвіту розказує казки. Я люблю, коли ти поруч є І в очі дивишся несміло, Поглядом пронизуючи душу й тіло… Знай, що ти життя моє! Тільки ми і зорі, і ще ніч… Глянь на небо, онде зірка впала Й відблиском останнім засіяла, Перш ніж зникнутиіз-перед наших віч… А, може, загадаємо бажання, Щоб через багато літ, Коли вже зміниться весь світ Ми ось так зустріли ще світання… На життєвому шляху людини трапляються різні ситуації, але, що б не сталося, поезія в житті Оксани завжди займатиме чільне місце… Поезія – її життя! Юлія ГЕТЬ | |
|
Всього коментарів: 0 | |