Коли чуєш слово «маестро» – мимоволі уявляєш собі чоловіка, волосся якого трохи помережане срібними павутинками сивини, а в руках – диригентська паличка. Саме таким є заслужений артист України Костянтин Леонідович Дабіжа. Він завжди поспішає на роботу усміхнений, з юнацькою енергетикою і то дарма, що за плечима прожиті роки…

Народився майбутній учитель і музикант у місті Бердичів, що на березі річки Гнилоп’ять. Ще у дитсадку давав волю своїм по-дитячому вираженим, але вже таким щирим та справжнім талантам. Костянтин Леонідович згадує: «У кімнатці стояв стільчик, розмальований в чорну та білу смужку, як фортепіано, я сідав за нього, починав грати й ...
Читати далі... .

Кафедра української мови інституту філології й журналістики провела Всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему: «Лінгвістичне портретування сучасного соціуму». На форум прибули представники вищих навчальних закладів України Дніпропетровська, Житомира, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Полтави, Тернополя, Умані, Хмельницького, Черкас, а також науковці Інституту української мови НАН України (м. Київ).

На пленарному засіданні доповідачі, провідні фахівці сучасного українського мовознавства висвітлили такі проблеми, як особливості мовного портретування особистості, мова рекламних текстів у буковинській пресі кінця ХІХ ст. – поч. ХХ ст., принцип ...
Читати далі... .

Напередодні Дня студента стала свідком того, як студентський КВК доживав останні хвилини свого життя, висмоктуючи з пальців членів клубу «плоскі», низькопробні жарти. Сталося це під час чергових ігор Клубу веселих та кмітливих між командами студентів і викладачів в актовій залі нашого університету.

Веселощів під час гри не бракувало: примітивні жарти «нижче пояса» про гуртожиток №2, студенток ІФЖ, про не надто розумних хлопців з Інституту фізичного виховання та спорту й бідного охоронця із покрученими руками. Ще більше вразило те, що глядацька когорта з широко відкритими ротами ковтала кожну репризу, в якій не було жодного натяку на здоровий гумор ...
Читати далі... .

В актовій залі метушня. Серед глядачів багато таких, які прийшли із шикарними букетами квітів. Організатори дійства заклопотані, учасниці час від часу визирають з-за куліс. Всі в очікуванні чогось феєричного.

Присутні вже почали помітно нудьгувати, аж раптом світло повільно почало згасати і через кілька секунд ведучі оголосили про старт конкурсу «Красуня природничо-географіч­ного факультету – 2013».

Велика честь, а разом з тим і відповідальність бути суддями конкурсу випала викладачам та студента ...
Читати далі... .

У листопаді студенти інституту математики фізики і технологічної освіти брали участь у XI Всеукраїнському студентському турнірі фізиків, який останніх два роки проходив на базі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Це вже їхня десята поїздка на такий форум і не перший позитивний результат. На жаль, нашим студентам ще не вдавалося досягти першої сходинки (конкурувати з учасниками з фізико-технічних факультетів національних університетів не так просто), але, приміром, V турнір порадував дипломом III ступеня у командній, а інші змагання запам’ятовувалися дипломами в особистій першості.

Цього разу команда ІМФіТО «Спектр» у складі: ...
Читати далі... .

Нещодавно відбувся 13-ий тур відкритого чемпіонату Вінницького району з футболу. Змагалися дві команди: ФК «Тростянець» та ФК «Десна» Сиваківці. Гра відбулась за складних природних умов, але результат матчу відповідав дійсності. Господарі перемогли з рахунком 2:1. У складі ФК «Тростянець» брав участь студент нашого університету Назар Олійник (ІФВіС, 4 курс).

***

У смт. Томашпіль проводилися змагання з гандболу, в яких брали участь 6 команд: «Вечірня Вінниця», ВДПУ, ВНТУ, ДЮСШ з Томашполя, Немирова і ...
Читати далі... .

Столиця зустріла нас дрібненьким дощем і сіруватою завісою світанку. Настрій був злегка зіпсований. Минаючи калюжі, ми, вінницькі студенти-журналісти, зі своїм викладачем прямували на екскурсію до телекомпанії Першого Національного каналу. Всю дорогу балачка в гурті не стихала. Кожен розмірковував уголос над тим, чого очікує від походу. Пильно вдивлялися в будівлі, шукаючи своє місце призначення. І ось, нарешті, переступили поріг.

Спочатку ми відвідали Музей Національної телекомпанії України. Цінна колекція технічних засобів, що вийшли з ужитку, вразила своєю кількістю та різнобічністю. Це і фотоапарати, і мікрофони, і телевізори, і відеокамери. Ц ...
Читати далі... .

На І Всеукраїнському студентському турнірі істориків серед 13 команд з усієї України студенти інституту історії, етнології і права нашого університету вибороли почесне ІІ місце, за що були нагородженні дипломами, книгами про минувшину рідної Вітчизни та безліччю позитивних емоцій.

З 1999 р. Всеукраїнський турнір істориків проходив серед школярів і мав на меті показати їхні знання з всесвітньої історії та історії України. У 2012 р. організатори турніру вирішили здивувати усіх і вперше в Укр ...
Читати далі... .

Завдяки йому діти почули музичні версії казок «Коза-Дереза», «Пан Коцький», а дорослі захопились його операми «Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба». Знаний у всьому світі композитор, диригент, піаніст, педагог та громадський діяч, заслужено вважається засновником української національної музики. Він сягнув своїм талантом вище неба і засяяв ясніше зорі. Його ім’я – Микола Лисенко.

Він відчував потребу суспільства в музиці. Попри можливість жити за кордоном і контактувати з видатними особистостями світового рівня, все ж повернувся до України та реалізував свій творчий потенціал на теренах рідної землі. Його твори цікаві та актуальні і в наш час. ...
Читати далі... .

– під таким гаслом відбувся «круглий стіл», організований студентами

4 курсу, напряму підготовки «Журналістика» Вінницького педуніверситету

Окрім молодих мас-медійників, до спілкування приєдналися: представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області Вадим Мазурик, автор та ведучий програм каналу «ВДТ» Андрій Орленко, член колегії адвокатів України Анна Брезінська та керуючий партнер ТОВ «Право-24» Ксенія Кукуть.

Симпатична дівчина з виразними очима та чарівною посмішкою, невеличкого зросту, але хорошої вдачі, русяве волосся до пояса вабить погляд оточуючих. Має чисту душу й гострий розум. Вона – талановита особистість. Знайомтесь – Оксана Мовчан, студентка 1-го курсу ІФЖ.

Малою батьківщиною юної поетеси є смт. Муровані Курилівці, що на Вінниччині. У шкільні роки Оксана завжди виділялася з-поміж інших особливою допитливістю та уважністю. Без її активної участі не проходив жоден місцевий та шкільний захід.

...
Читати далі... .

З Оленою ми разом навчалися в одній школі, а в десятому та одинадцятому класах навіть були однокласницями. Тепер разом навчаємося на першому курсі ІФЖ нашого педуніверситету. Олена – надзвичайно добра та чуйна людина, завжди допоможе порадою, підтримає в складній ситуації. Напевно, в неї це від батьків, які оточують її любов’ю та навчають поваги до людей.

Олена Пидоченко невеликого зросту, мила дівчина з чудовим характером, має фарбоване червоне волосся, пірсинг у лівій брові, що додає їй оригінальності та неповторності. Має багато друзів із різних куточків світу, з якими спілкується по Інтернету, але найближчі завжди поряд.

В інституті філології й журналістики відбулась музична вікторина «Відгадай мелодію», учасниками якої стали студенти першого та третього курсів. Організатором заходу виступив Володимир Харламов, колишній викладач Вінницького технічного університету, який зараз проживає за кордоном. Він – надзвичайно цікава й талановита особистість. Окрім технічних наук, чудово володіє музичним мистецтвом. Зізнається в тому, що музика – його життя, він одержимий нею.

У цьому й переконалися присутні на вікторині. Всі були приємно здивовані, почувши українські мелодії в таких стилях як – «рок», «поп», «джаз» і навіть «хіп-хоп»… Володимиру Сергійовичу вдалося тра ...
Читати далі... .

Перед тим, як познайомитися з людиною, про яку цей нарис, вирішила поцікавитися, як ставляться до нього студенти-історики: запитала кількох своїх знайомих з інституту історії, етнології і права, чи добре знають вони Юрія Степановича Степанчука і який він взагалі як людина. Відверто кажучи, була здивована тим, із яким захопленням студенти відгукуються про свого викладача. Тому хвилюватися перед моїм знайомством із ним не було сенсу.

На третьому поверсі «нового» корпусу людно. На заспаних та втомлених обличчях студентів одразу видно причину такого стану – сесія! Гамірливі юнаки та дівчата готуються до заліків та іспитів: хтось перечитує конспекти, х ...
Читати далі... .

Запаяна кава, «крива» ресторація, запах тістечок, джаз, щирі посмішки перехожих… Так, це Львів – одне з найпрекрасніших міст у Європі, в якому мав нагоду побувати. Провів там лише два дні, але за цей короткий термін встиг побачити й зрозуміти багато цікавих речей.

Перше, що вражає – атмосфера. Немає цієї сірості, буденності, заляканості; навпаки, з кожним кроком вузенькими і водночас загадковими вуличками відчувається неабияка святковість. Усюди усміхнені й привітні люди, музиканти, артисти, художники; грає тиха й не набридлива музика (чи то скрипка, що «проймає» до глибини душі, чи то просто легкий джаз); маленькі дворики потопають в ароматах сві ...
Читати далі... .

З одного боку кімнати – навпроти гостей – стоять звичайні діти, десятеро осіб, більшість яких, певно, не усвідомлюють і не розуміють, чого і як сюди потрапили. У Вінницькому СІЗО вони до вироку суду, потім або колонія, або омріяна свобода…

На творчу зустріч із підсудними прийшли Катерина Осадчук – завідувач відділу Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, юні поетеси – Анастасія Коломієць та Аліна Присяжнюк, письменник, старший викладач кафедри журналістики нашого університету Віталій Борецький та журналісти місцевих мас-медіа.

...
Читати далі... .

Приготування їжі з давніх-давен вважається жіночою справою. Однак в сучасному житті уявити чоловіка на кухні зовсім просто, і не тільки уявити – побачити. Тому, мабуть, вислів «Чоловік на кухні, що жінка на кораблі» – сьогодні вважається банальним і неправдивим. Яскравим прикладом є викладач кафедри філософії, суспільно-політичних дисциплін та етнології, доцент Павло Лаврентійович Куліш.

– Готувати доводиться частенько: просто коли є бажання, і коли дружина зайнята іншими справами. У день 8-го Березня на кухні, як правило, тільки мій син та я. Ми любимо потішити нашу маму, – хвалиться Павло Лаврентійович. – Головний принцип на кухні – не готувати ...
Читати далі... .

Надворі сутеніє. Одягаю куртку, кидаю на плече сумку, і, незважаючи на холодну погоду та пригнічений стан, стрімко прямую на трамвайну зупинку. Справи. Ключі тривожно падають із рук, ґудзики на куртці не всі застебнула, світло, здається, не вимкнула, рукавички забула... Поспішаю, одним словом. Дорогою від кімнати до вахтера ніхто знайомий не потрапляє на очі. От і добре, бо ще злякаю когось грізним поглядом. Настрій поганий. Тому побажання «Доброго вечора» поважній тітоньці з вахти вилетіло сухе і скупе.

Переступаю поріг і зі скрипом відкриваю гуртожитські двері. Ковток прохолодного повітря настрою не додав. А ще ці закохані парочки зі своїми зате ...
Читати далі... .

6 годин на тиждень, або ж 120 годин на місяць. Стільки часу проводжу в трамваї (приблизний час поїздки від мого будинку до університету). Із кожним днем кондуктори стають все ріднішими. А щоранку – все ближчими. «Шпроти» мене зрозуміють. Таким чином проходить моє життя у «бляшанці».

Їду в 333-ому за маршрутом «Електромережа – Залізничний вокзал». Сиджу самотньо на місці для соціофобів. Дивлюся у вікно. О цій порі вже не надто пасажирно. Годину пік, а разом з нею і першу пару, проспала.

Хтось кому ...
Читати далі... .

А пам’ятаєте, як ми раніше чекали Нового року? Ніколи не забудеться той момент, коли випав перший сніг і ми, не звертаючи уваги на зауваження вчителя, зачаровано споглядали у вікно, а потім усією юрбою понеслися на двір. А що тепер?

Перший сніг – значить скоро сесія… У щоденних турботах ми втрачаємо дитячу віру в чудо. Та й світ став іншим, різдвяний запах проміняли на штучні фабричні ялинки, американські іграшки замінили старого радянського Діда Мороза (зізнайтесь, адже в кожного був такий)… Все рідше і рідше отримуємо несподівані подарунки, бо ми ж – ділові люди, все сплановано, навіть сюрпризи. Не дивно, що і новорічного настрою в нас зовсім н ...
Читати далі... .

Як солодко звучить слово – ВИХІДНИЙ! Його бажають усі без винятку: школярі, студенти, дорослі. Ще з понеділка ми плануємо cвій week end. Є безліч варіантів, де можна чудово та незабутньо, а головне, з користю, провести час. Декілька з них пропоную вам.

Багато хто не любить активного відпочинку, гамірливих компаній, тому дивляться улюблений серіал, намагаються дочитати давно розпочату (ще з літа) книжку або навіть підготуватися до пар на понеділок, а якщо відомий розклад занять – то на весь тиждень.

...
Читати далі... .

Вінниця – хранитель таємниць,

Котра веде тебе у дивовижні далі.

І прохолодний свіжий вітерець

Розвіює усі твої печалі.

...
Читати далі... .

Десь далеко, мабуть, у сусідньому селі, ген-ген чувся собачий гавкіт. Чи то місяць був таким яскравим, чи то дві сусідки знову щось не поділили. Чутно гомінкі дзвіночки дівочих голосочків та тверді, мов столітні дуби, парубоцькі баси.

Неділя… Тихий липневий вечір. Натруджені батьки посідали під старою вишнею й згадують колишні благодатні роки; дітлахи, настовбурчивши вуха, слухають старечі небилиці, а молоді гуляють. Дівчата чепуряться, заплітають у пишне, мов пшеничне колосся, золоте волосся червоні й голубі стрічки. А парубки, тим часом, чекаючи своїх любих десь на леваді чи під вербою біля тихого й глибокого, наче далечінь, ставу, збирають квіт ...
Читати далі... .

В останніх холодних подихах сизоокої осені потонуло метушливе місто. Ранок. Холодний і зовсім непривітний вітер розвіває сірі хмарки в небесах, що здивовано спостерігають на квапливий люд.

 Із натовпу одразу вирізняється образ стрункої світловолосої жінки, що міцно тримає в руці малесеньку долоньку хлопчика. Вони не такі, як усі. Щось їх відрізняє від сотні інших. Якась загадковість в очах жінки і якась невиправдана повільність і невпевненість у рухах хлопчика.

...
Читати далі... .

Тиша… Лише маленька, ледь помітна метушня пронизує ранкову площу.

Перехожі, в очікуванні вихідних, якісь ніби стомлені, наповнені глухою пустотою. Кленове листя, кружляючи у веселому таночку, ніби хоче розвеселити місто, попередити його про щось яскраве, щире і сонячно світле.

Мить… І ніби з неба відбувається вибух, така собі ранкова феєрія: молодий хлопець, літ вісімнадцяти, в яскравих зелених кросівках та адідасівському костюмі вмикає на всю потужність запальну пісеньку й завзято танцює брейк-д ...
Читати далі... .

Певно, це чи не єдиний письменник, котрий і лікар, і чарівник, і психолог в одній особі. Уперше взявши книгу до рук, важко відірватись, адже тут присутній шарм спокуси, який буквально «затягує», розриває читача на шматочки зсередини, а потім кожним наступним реченням навпаки – склеює, як пазл докупи. Після прочитання цієї книги зрозуміла для себе таку цікаву річ: виявляється, книги можуть бути бинтом та гіпсом!

Центральною ідеєю роману стала історія головних героїв: генетик, який працює на Німеччину, і заміжня домогосподарка. Сюжетна лінія вибудовує доволі просту й водночас надзвичайну картину, яка змушує читачів мимоволі жити двома життями відраз ...
Читати далі... .

Щодня на зупинках, у транспорті, у черзі біля хлібної чи молочної ятки, в офісі, університеті чи школі кожен з нас мимоволі підслуховує уривки розмов перехожих. І як не прикро, але та мова зовсім не нагадує літературну.

Іноді після почутого в мозку пролітає грішна думка «краще вже б я була глухою». Їхала якось у трамваї, а неподалік, тримаючись за поручень, стояла охайно вдягнена дівчина з ідеальною стрижкою і тонкими аристократичними рисами обличчя. І все було б чудово, якби в цієї панянки не задзвонив телефон. «Прівєт, зай! – її гучне сопрано лунало на весь вагон. – Зай, ти це… карочє, прикинь, Люська вчора з своїм кавалєром в кіно ходила… да-да ...
Читати далі... .