У відповідь на запитання: «Чим ти захоплюєшся?» частенько від сучасної молоді можна почути банальну фразу: «Фотографією!». Для цієї дівчини фото є чимось більшим, ніж просто захопленням. Знайомтеся: Світлана Костюк – студентка-журналістка 3 курсу. Цікава, неординарна, безпосередня особистість, яку досить часто можна побачити із фотоапаратом на культурно-мистецьких заходах університету й міста.

У п’ятирічному віці відчула потяг до навколишньої краси. Дівчинку приваблювало все: пшеничні лани, польові квіти, незаймана ранкова роса, птахи в небі, подих вітру… Завжди прагнула зафіксувати найяскравіші моменти із життя: певну місцину, людину тощо. Щодня носила до школи звичайний плівковий фотоапарат, на який знімала всіх і все. Чим далі простувала дорогою фотографа-початківця, тим більше усвідомлювала, що це справа, якій хотіла присвятити все своє життя. Дівчина вважає:

− Роль фото важлива в житті кожного. Воно може бути паспортним, студійним, випадковим чи спланованим. Ілюстрації насичують наше життя, додають барв. Не уявляю жодного дня без фото, зображень, картинки. А захоплення фотографією робить моє життя іншим, кращим, азартнішим, незвичним. Це мій спосіб життя, моє бачення світу, це – моя свобода!

Світлана працює та вдосконалюється з кожним новим фотоетюдом. Цікавими є її погляди на сучасну фотоіндустрію, зокрема на таку делікатну тему, як моделі: «Моделей як таких не буває. У кожній людині є щось неперевершене: очі, форма обличчя, волосся, руки, тендітний стан. Негарних людей не існує. Якщо мова йде про фото – то існують погані фотографи, які не бачать цієї краси, краси тіла чи душі».

Із повагою ставиться до фотохудожників, їхніх робіт. Оцінює. Враховує нюанси. Як губка, всмоктує все, бо щось та й пригодиться. Важливою для неї є суспільна думка, яку бере до уваги й враховує зауваги та пропозиції. Надзвичайно поважає правду, особливо, коли її кажуть у вічі. Цінує кожен момент життя. Це і знайшло відображення в життєвому кредо дівчини: «Люби кожну секунду, бо у житті вона єдина».

Життя – це рух, у процесі якого ти пізнаєш нових людей, ідеї, черпаєш натхнення. Світлана закликає не комплексувати, а бути природними, як у житті, так і під час зйомок. Її дуже дратують дівчата, які «зафотошоплюють» свою справжню красу: родимки, веснянки. «Вони ніби одягають маску. Це безглуздо, бо стирають індивідуальність. Не варто закопувати свою родзинку», – радить дівчина.

Ламає стереотипи. Опирається на слова канадського фотохудожника Юзефа Карша: «Щоб стати справжнім фотографом, потрібно навчитися дивитися очима душі, адже справжні об’єктиви фотокамери – це серце і душа». Мріє провести фотосесію на вулицях Лондона.

Крім цього, захоплюється словесною творчістю: пише вірші та прозу. Вправна у бісероплетінні. Малює, відображаючи дійсність у різноманітних образах:

–– Обожнюю поле і захід сонця. Там така поетика світла і кольорів, що вони аж виграють. Натура в мене діяльна, залишитися осторонь не можу, під впливом природи почала малювати. Це процес дуже повільний, який не встигає за думкою. Куди б не поїхала чи не пішла – завжди маю із собою фотоапарат. Обов’язково зроблю декілька фото, адже життя – це картинки. Чому б їх не зберегти напам’ять? Фотографувати – це не просто хобі – це спосіб життя. Фотоапарат – не прилад для фіксації зображення, а інструмент, що дозволяє відобразити світ так , як його бачу.

Не раз охочі мали змогу помилуватися виставками робіт Світлани, що проходили у І корпусі університету на третьому поверсі. Вона брала також участь у фотовиставці «Бачити синьо-жовте в кожному», що відбулася в рамках ІІ фестивалю «Рідна музика єднає Україну». За результатами глядацьких симпатій зайняла 3 місце в міжнародному фотоконкурсі «Вода й математика» (Франція).

Разом із Сергієм Гальчаком – доктором історичних наук, завідувачем кафедри журналістики, заслуженим працівником культури України видали фотоальбом «Голкою, ниткою, серцем і душею. Пантеон видатних особистостей України Любові Шаламай».

Одна з останніх експозицій, у якій Світлана взяла участь – друга студентська художньо-мистецька виставка «Миті студентського життя».

На День журналіста – 6 червня – нагороджена дипломом у номінації «Кращий фотожурналіст року». До Міжнародного дня студента за успіхи у навчанні, активну участь в науковому, громадському житті інституту отримала грамоту від директора ІФЖ Валерія Кононенка.

Читачам «Студентської території» С. Костюк зичить саморозвитку, знаходити щось зовсім неординарне в кожному дні, бачити красу в усьому, більше посміхатися й вірити у свої мрії!

Людмила КЛІЩУК