Запаяна кава, «крива» ресторація, запах тістечок, джаз, щирі посмішки перехожих… Так, це Львів – одне з найпрекрасніших міст у Європі, в якому мав нагоду побувати. Провів там лише два дні, але за цей короткий термін встиг побачити й зрозуміти багато цікавих речей.

Перше, що вражає – атмосфера. Немає цієї сірості, буденності, заляканості; навпаки, з кожним кроком вузенькими і водночас загадковими вуличками відчувається неабияка святковість. Усюди усміхнені й привітні люди, музиканти, артисти, художники; грає тиха й не набридлива музика (чи то скрипка, що «проймає» до глибини душі, чи то просто легкий джаз); маленькі дворики потопають в ароматах свіжозвареної кави, без якої Львів просто неможливо уявити – усе це захоплює, надихає і пробуджує нові почуття.

Неймовірні враження від історичних будівель, архітектурних комплексів, мистецьких залів й храмових споруд. Художній ринок «Вернісаж» у центрі міста, цікавий тим, що там можна придбати різноманітні предмети побуту на будь-який колір та смак: дерев’яні й керамічні вироби з галицькою символікою, прикраси, картини, українські сувеніри і, звичайно, вишиванки. Якщо у вас виникло бажання купити щось на згадку – вам саме туди.

Палац Потоцьких – пам’ятка французького класицизму у Львові була зведена 1880 року за проектом архітектора Людвіга де Верні на місці невеликої садиби, що колись належала роду Потоцьких. Будівля вражає своїми розмірами (загальна площа становить 3100 кв.м.), декорованими фасадами, іонічними колонами. Для оформлення залів використали мармур, позолоту, цінні породи дерева, ліпнину, живопис. З 1972 року тут розташувався палац урочистих подій. З 2000-го – палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв.

Випала чудова нагода відвідати парк імені Івана Франка (навпроти Львівського національного університету). Це перший публічний парк у Львові, заснований у кінці ХVI ст. Вразила Львівська ратуша – резиденція Львівської міської ради, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Дізнався, що найдавніша з існуючих аптек у Львові, відкрита військовим фармацевтом Наторпом ще в далекому 1732-му році. Домініканський костел і монастир – одна з найвагоміших пам’яток архітектурного стилю бароко, де з 1972-го р. розташувався музей релігії та атеїзму.

Велика кількість унікальних й оригінальних ресторацій, кав’ярень і кнайп дарують вам радість та аромат на кожному кроці. Усі вони різні та мають свої родзинки. Наприклад: кав’ярня-вагон з батярською музикою і рахунками у компостерах; галицька жидівська кнайпа-ресторан, де ціни в меню не мають жодного значення (їх там взагалі немає – потрібно вміти торгуватися); кнайпа-музей з ефектом нахилення в підвалі Львівської опери; «Зеник-Митник», «Дім Легенд», «Гасова лямпа» і ще багато-багато інших.

Вдалося відвідати Львівську копальню кави – найдовшу кав’ярню-книгарню в Україні, що розповідає легенду саме львівської кави, яку «видобувають із шахт» як корисну копалину. Тут «видобувають» і обсмажують більше 30 видів кавових напоїв. Ось, наприклад, «Запаяну каву» готують за допомогою паяльної лампи. «Шахтарі» розповідають, що полюбляють саме цю каву через особливу скоринку. Вона запобігає потраплянню пилу та дозволяє каві не розхлюпуватися. Також разом із кав’ярнею та шахтою працює книгарня, що поширює україномовні книги.

Львів – ніби зовсім інший світ, естетично багатий, із безліччю захопливих історичних та культурних об’єктів, які вражають. Це світ, у якому цікаво і яскраво проживати кожен неповторний день.

Владислав ТАРАНЮК