Просто дивовижно, як мало знаємо про людей, що нас оточують. Кожного дня йдемо в університет, де зустрічаємо знайомі обличчя, вітаємося і проходимо повз, занурившись у власні переживання. Так не помічаємо, скільки всього ховається за серйозним обличчям, привітною посмішкою чи похмурим поглядом. Навіть у досить знайомій людині можна відкрити щось нове. Яскравий приклад – Галина Андріївна Задворна, комендант навчального корпусу №1, яка цього разу опинилася під пильним прицілом «кулінарного телескопу».

Галина Андріївна завжди привітна та відкрита для спілку ...
Читати далі... .

Мабуть, кожна дівчина в дитинстві мріяла бути моделлю: взувала мамині туфлі на підборах, уявляла, що впевнено йде подіумом, а навколо – яскраві спалахи фотокамер та галасливі прихильники…

Зазвичай ця мрія з віком зникає. Дівчата розуміють, що хочуть займатися чимось серйозним і ставлять перед собою інші ціл ...
Читати далі... .

Смак дитинства… І після цих слів, кожен згадує свій смак, адже, гадаю, кожен любив шоколад. У пам’яті спогад: йдеш з мамою за ручку і починаєш вередувати. І все, що могло тебе заспокоїти, це слова: «Якщо будеш добре себе поводити – вдома отримаєш цукерку».

Сльози, крик, усе проходить, адже ми отримаємо щось таке смачне. Потім виростаємо і коли немає настрою біжимо в магазин за «енергетичним батончиком» – шоколадкою. Відломлюєш шматочок, кладеш на язик і насолоджуєшся, як смакота тане… Одразу з’являється посмішка. Вишукани ...
Читати далі... .

...
Читати далі... .

...
Читати далі... .