Це місце завжди привертало мою
увагу: невеликий майданчик, довгі просторі лавочки, сонячна сторона і Він –
високий-високий, на якого завжди потрібно підіймати голову. Ще коли була
маленькою, цікавилась, що ж думають вони – ті, кого закували в мідь, бронзу,
граніт. А якщо спробувати поспілкуватись? Підходжу і тихенько промовляю:
–
...
Читати далі...
.
|
Мода завжди диктує свої правила.
За ексклюзивним одягом чи аксесуаром стиляга може годинами, а то й днями
блукати іменитими брендовими бутиками. Та це якщо гроші є. Але коли в гаманці
лише незначна кількість протертих купюр, чи можна з таким капіталом бути на
рівні з модниками та модницями? Одягатися в дорогих кутюр’є досить складно для
середньостатистичного українця – зазвичай, якісний одяг чи взуття з фірмового
магазину перевищує можливості гаманця. І тут приходить на допомогу
«секонд-хенд» (second hand), торгівля яким набула нині глобально-промислового
характеру.
...
Читати далі...
.
|
У промінні
золотавого сонця купається метушливе місто. На одній із лавочок, що біля всім
відомого MacDonald’s, відпочиває компанія молодих людей. Двоє хлопців та три
дівчини явно навчаються у школі, що знаходиться неподалік. За вбранням одразу
видно, що підлітки не з бідних родин. Гурт щось активно обговорює: леді
посміхаються, а джентльмени, дискутуючи, вказують руками в бік трамвайної
зупинки.
На «Інтернаціональній» юрбиться
гурт циган. Двоє хл
...
Читати далі...
.
|
Як
відомо, наш світ не є на сто відсотків безпечним, не зважаючи на створені нами
правила та спроби його підкорити. У нашій країні можна порушити всі законодавчі
норми, окрім законів фізики. До уваги читачів «СТ» моя історія. Проживаючи в
гуртожитку, мені кожного дня потрібно переходити дорогу, щоб потрапити до
університету.
Кілька днів тому, коли йшов додому, побачив
машину, що рухалася з невеликою швидкістю недалеко, метрів так за 20. Не
роздумуючи, вирішив перейти дорогу через пішохідний перехід. Машина зупинилася,
пропустила мене, а потім почув кілька нецензур
...
Читати далі...
.
|
Територія
Центрального парку – чудове місце для прогулянок гарною дниною. Хоча ті, хто
помічав у парку ім. М. Горького, між деревами і кущами, залишки пам’ятників і
могильних плит, давно зрозуміли, що колись тут був цвинтар.
Загалом вінничан не дуже бентежить той факт, що
парк закладено на старому кладовищі, а забобонні городяни просто обходять
могили якнайдалі. Однак подібне
історичне явище зацікавило нас і щоб дізнатися якнайбільше інформації, редакція
«СТ» звернулася до місцевого екскурсовода, краєзнавця, студента-історика
...
Читати далі...
.
|
« 1 2 ... 6 7 8 9 10 11 » |