Осінній ранок. Швиденько пробігаю біля головного входу педагогічного та заходжу в другий корпус. Мимоволі задумуюся про те, який він все-таки величний; здається, що стіни бережно охороняють мільйони моментів з того часу, коли сюди вперше ступили студенти.
Підіймаюся сходами і поглядаю на годинник. У мене ще є кілька хвилин. Проходжу довгим вузеньким коридором, зупиняюся навпроти аудиторії №409. Хвилююся, оскільки єдине, що розділяє мене і цю видатну людину – кілька секунд та звичайнісінькі двері з коричневою обшивкою. Стукаю, заходжу...
Окрім сучасної назви, Вінницький педуніверситет упродовж 105 років іменувався по-різному. Пригадаймо сторінки історії становлення. Уперше інституту присвоїли ім’я Володимира Леніна у 1922 – у рік українізації та голоду в Україні. Тоді ж з’явилися перші профспілки ВНЗ.
Студенти почали активно організовувати загальноінститутські та загальноміські заходи. Відбувалося залучення молоді до українізації радянського керівництва м. Вінниці.
Декому може здатися, що навчання у виші доволі легке й зрозуміле, та його устрій мало чим відрізняється від шкільного. Ставши студентом-початківцем, потрапляєш у нелегкий період – адаптаційний, що проходить кожен першокурсник.
До прикладу, Вася Костюк, який цьогоріч вступив до Вінницького педуніверситету зазначає, побороти стрес допомагає затишна атмосфера: «Навчання у педагогічному сподобалося з самого початку.
Яким має бути педагог у сучасному суспільстві? Про це та інше в інтерв’ю з кандидатом педагогічних наук Людмилою Бровчак
Донедавна вона була начальником відділу виховної роботи Вінницького педуніверситету й не з розмов знає, на що потрібно звернути увагу, готуючи майбутніх педагогів. Тепер кандидат педагогічних наук, старший викладач Людмила Бровчак працює проректором ВДПУ. Спробуйте з її історій винести для себе необхідні уроки життя.
Розповідає декан факультету історії, етнології і права Юрій Зінько
У 1983 році він закінчив педагогічний і залишився у стінах альма-матер до сьогодні. За цей час був заступником секретаря комітету комсомолу педінституту. Відповідав за підготовку й організацію роботи студентських будівельних і сільськогосподарських загонів, працював завідувачем кабінету історії, викладав на кафедрі, навчався в аспірантурі Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.