Буває, прочитаєш книгу, поставиш на
полицю і припадає пилом. Але те, що втрапило мені до рук цього разу під такий
стереотип не підходить. Це книга, яку після прочитання хочеться брати, іти на
вулицю й агітувати, пропагувати, кричати людям, щоб неодмінно прочитали її… Або
просто перечитувати особливо влучні цитати, гортати сторінки, вдихаючи запах
свіжодруку, думати, боятися…
Йдеться про нову книгу Макса Кідрука «БОТ»,
...
Читати далі...
.
|
Ми – люди! І це не залежить від кольору шкіри, розвитку головного мозку чи
наших смаків. Усі ми однакові. І повинні цінувати і поважати один одного.
...
Читати далі...
.
|
Певно, це чи не єдиний письменник, котрий і
лікар, і чарівник, і психолог в одній особі. Уперше взявши книгу до рук, важко
відірватись, адже тут присутній шарм спокуси, який буквально «затягує»,
розриває читача на шматочки зсередини, а потім кожним наступним реченням
навпаки – склеює, як пазл докупи. Після прочитання цієї книги зрозуміла для
себе таку цікаву річ: виявляється, книги можуть бути бинтом та гіпсом! Центральною ідеєю роману стала історія
головних героїв: генетик, який працює на Німеччину, і заміжня домогосподарка.
Сюжетна лінія вибудовує доволі просту й водночас надзвичайну картину, яка
змушує читачів мимоволі жити двома життями відраз
...
Читати далі...
.
|
Не думайте, що сучасна література закінчується й починається Іреною Карпою,
Юрком Покальчуком та Любком Дерешем. Зрештою, є безліч інших цікавих імен, які
загубилися у сірій метушні сьогодення, розтопилися у натовпі молодих
письменників, дещо затьмарилися модними блискітками та гламурними штучками
нашого часу, а головне – залишилися трішки осторонь зі своєю справді
літературною мовою без жалюгідних, слизьких матюків, вуличної просторічної
лайки та підліткових «закидонів». Не пішли в ногу з часом, а загубилися у тому
вимірі, де українське слово, думка та погляд цінувалися, де в основі твору
лежала подія, ситуація, жива історія, і не обов’язково з деталізованими описами
роздягання, ц
...
Читати далі...
.
|
|