Виходжу на вулицю. Йде дощ. Так холодно і самотньо. Самотність серед людей... Таке буває. Коли знаєш, що поруч б’ється тисяча сердець, проте не відчуваєш їхнього стуку. Коли знаєш, що поруч тисяча душ, проте не відчуваєш спорідненості, тепла. Тепла, про яке так мріють мо ...
Читати далі... .

Сімнадцятий вересень у моєму житті… З його початком ловлю себе на думці про те, як непомітно летить час… І зовсім не хочеться вірити, що пора безтурботного дитинства з шаленою швидкістю відходить, стає минулим… А для вас осінь теж кожного року різна, особлива? Вересень, жовтень, листопад зовсім не схожі один на одного, хоч і вважаються «родичами»…

Перший місяць осені обіцяв видатися напрочуд цікавим, насиченим, принести багато позитивних емоцій. Також сказав, що не забуде і про всім відому «осінню депре ...
Читати далі... .

Ніч укрила місто тихим покривалом теплих снів. На небі хтось увімкнув яскраві ліхтарики. Людей в цю пору на вулиці не зустрінеш. Таке відчуття, немов магазини, офіси, ресторани – все відпочиває від них, набираючись сил на новий день. Де-не-де повільно проїде таксі, з надією все ж впіймати дивака, якому не спиться. В цю мить все ніби завмирає в очікуванні чогось прекрасного…

Осінь тут настає раптово. Ласкаво торкаючись своєю рукою всього, що зустрічається їй на шляху, вона, ніби наводить на них ніжни ...
Читати далі... .

Ніколи б не подумав, що зі мною таке станеться. Я полюбив чоловіка. Він молодший від мене. А очі так і заворожують – карі-карі, немов ґудзички і світяться вогниками щирості. Проведення часу з ним – одне задоволення, не хочеться залишати його одного ні на хвилинку, навіть якось страшно це робити. Оберігаю, боюсь, щоб з ним нічого не сталось, щоб ніхто не образив, не заподіяв зла.

Не знаю чому, але коли лежу з ним перед телевізором, то більше цікавить не передача чи фільм, а те, що в цей момент думає ...
Читати далі... .

Моє щастя ніколи не мало кольору. Воно носило в кишенях запах дитинства, розливалось звуками, залишало на тілі опіки дотиками.

Зафарбувалось воно зовсім недавно. Сьогодні щастя дивиться на мене очима кольору смарагду. Дивно, ніколи не помічала його благородності. Мій улюблений колір… Зелені, наче суміш усього листу на світі, наче найдорожчі діаманти, ніжно, але по-чоловічому, з внутрішнім сумом, блиском, дитячою цікавістю й радістю з-під лоба про ...
Читати далі... .