В останніх холодних подихах сизоокої осені потонуло метушливе місто. Ранок. Холодний і зовсім непривітний вітер розвіває сірі хмарки в небесах, що здивовано спостерігають на квапливий люд.

 Із натовпу одразу вирізняється образ стрункої світловолосої жінки, що міцно тримає в руці малесеньку долоньку хлопчика. Вони не такі, як усі. Щось їх відрізняє від сотні інших. Якась загадковість в очах жінки і якась невиправдана повільність і невпевненість у рухах хлопчика.

...
Читати далі... .

Тиша… Лише маленька, ледь помітна метушня пронизує ранкову площу.

Перехожі, в очікуванні вихідних, якісь ніби стомлені, наповнені глухою пустотою. Кленове листя, кружляючи у веселому таночку, ніби хоче розвеселити місто, попередити його про щось яскраве, щире і сонячно світле.

Мить… І ніби з неба відбувається вибух, така собі ранкова феєрія: молодий хлопець, літ вісімнадцяти, в яскравих зелених кросівках та адідасівському костюмі вмикає на всю потужність запальну пісеньку й завзято танцює брейк-д ...
Читати далі... .

Щодня на зупинках, у транспорті, у черзі біля хлібної чи молочної ятки, в офісі, університеті чи школі кожен з нас мимоволі підслуховує уривки розмов перехожих. І як не прикро, але та мова зовсім не нагадує літературну.

Іноді після почутого в мозку пролітає грішна думка «краще вже б я була глухою». Їхала якось у трамваї, а неподалік, тримаючись за поручень, стояла охайно вдягнена дівчина з ідеальною стрижкою і тонкими аристократичними рисами обличчя. І все було б чудово, якби в цієї панянки не задзвонив телефон. «Прівєт, зай! – її гучне сопрано лунало на весь вагон. – Зай, ти це… карочє, прикинь, Люська вчора з своїм кавалєром в кіно ходила… да-да ...
Читати далі... .

Мільйони фаталістів по всьому світу 21 грудня рахували години, гадаючи, чи настане кінець світу, який нібито напророкували індіанці майя. Хоча і вчені, і сучасні віщуни неодноразово спростовували це «передбачення»: цього дня просто повинен закінчитися один із циклів стародавнього календаря, після якого розпочнеться новий, утім, навіть більшість з тих, хто панікував або готувався до цього, розслабилися з настанням світанку.

Більшість українців (83%) знали про передбачення кінця світу, однак тільки 8% у нього вірили. Між тим такий відсоток не заважав ЗМІ активно обговорювати це питання, а заповзятливим ділкам – здавати підземні бункери в центрі Києв ...
Читати далі... .

Життя – занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно

(Оскар Уайльд)

- У черговий раз ми з Дейлом ніяк не могли придумати собі цікаве та корисне заняття. Тому, як і більшість наших ровесників, безглуздо витрачали наш дорогоцінний час Vkontakte.

...
Читати далі... .