Усе своє, хоч і не довге життя, пам’ятаю ті банальні, пафосні та дещо
наївні гасла: «Наша мета-2002», «Наша мета-2004» і так до безкінечності, тобто
до сьогодення. З їх допомогою футбольне керівництво нашої країни намагалося
ствердити і переконати усіх, що все буде добре, що ми – переможці, що ми –
найкращі.
Але весь час щось ставало на заваді: то м’яч чомусь виявився круглий,
то суддя – свистун, то тренер не той, то вболівальники не прийшли підтримати,
то німці чи греки ст
...
Читати далі...
.
|
Навколо теми волонтерства сьогодні точиться чимало дискусій. Здавалося б, нічого
складного – обирай те, що найбільше подобається, і вперед – допомагати
ближньому. Волонтери потрібні як дитячим будинкам, так і притулкам для людей
похилого віку, а також для допомоги безпритульним. Однак не все так просто, як
здається на перший погляд. Точки зору з приводу волонтерства розділяються. Є так звані «співчуваючі»,
які люблять писати повідомлення на сотнях Інтернет-форумі
...
Читати далі...
.
|
У кожному місті ми зустрічаємо їх. На вокзалах, ринках, у метро та
підземних переходах, біля монастирів та магазинів, у парках та просто на
вулиці… Жебраки – хто вони? За що їм така доля? Адже і в них колись була рідна
домівка, сім`я, робота. Чому ж тепер ці нещасні залишилися зовсім самі? З
цікавості та через співчуття вирішила поспілкуватися з такими громадянами
Вінниці.
...
Читати далі...
.
|
Ти цілувала йому руки і вірила, що він лиш твій. Приймала всі життєві муки, не віддавала людям мрій.
...
Читати далі...
.
|
Не знаю людини, котра отримувала б насолоду від спілкування із насупленими,
занадто серйозними, похмурими особами. Та й споглядання їх не дуже так
приваблює (тому що інколи в себе в житті
повно негативу, а тут ще й інші аж вирують темними емоціями). А, як ми
знаємо, всього повинно бути в міру. Але можна пробачити терезам, коли вони
більш, ніж на половину, переповняться позитивом. І найкращий його вияв,
погодьтеся, – посмішка.
...
Читати далі...
.
|
Не думайте, що сучасна література закінчується й починається Іреною Карпою,
Юрком Покальчуком та Любком Дерешем. Зрештою, є безліч інших цікавих імен, які
загубилися у сірій метушні сьогодення, розтопилися у натовпі молодих
письменників, дещо затьмарилися модними блискітками та гламурними штучками
нашого часу, а головне – залишилися трішки осторонь зі своєю справді
літературною мовою без жалюгідних, слизьких матюків, вуличної просторічної
лайки та підліткових «закидонів». Не пішли в ногу з часом, а загубилися у тому
вимірі, де українське слово, думка та погляд цінувалися, де в основі твору
лежала подія, ситуація, жива історія, і не обов’язково з деталізованими описами
роздягання, ц
...
Читати далі...
.
|
|