У справжнього поета в серці завжди живе любов. З глибокого страждання, болю чи кохання може народитися справжня поезія.

У житті Ганни Заболотної (Самараш), було все: горе, яке у благородній душі пробуджує людяність; біль, який спіткає кожного на цій землі; кохання, яке може надихати по-справжньому і породжувати в душі жагу та силу жити й творити.

Доля Ганни Іванівни була важкою: росла сиротою, мати важко хворіла і через це не могла працювати, була постійна бідність. Великою радістю стало те, що юна поетеса закінчила університет і працювала вчителем, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який став надійною опорою та підтримкою.

Дружина, мати, бабуся, а від недавна і прабабуся, досвідчений учитель-філолог, кореспондент і поет. Любить співати і грати у виставах. Такою знають Ганну Іванівну у Сокирянському районі, що на Бук ...
Читати далі... .