А все ж я думками з тобою

І пристрасть так само кипить.

Сонце обійнялось з водою,

А вічність злилася у мить.

Слова всі тільки про тебе.

Подих переходить у бриз…

Піднятися б високо в небо,

І краплею впасти униз.

Морем стану для тебе,

Вічного щастя й тепла.

Нічого не прошу для себе,

Тільки б ти поруч була.

Сергій КОВЕРЗЮК

****

Думки – в футляр, а серце під замок,

Себе від світу поміж слів сховати.

Спіймати риму, втиснути в рядок.

Я буду словом ніч цю малювати…

****

З обличчя краплями стікає Моцарт,

Мелодією сліз вщент сповнена душа.

На серця дні гіркий пекучий осад

Щодень сильніш отруює життя.

Дарка ОДАРКА

****

На вікнах прозора вуаль…

Посеред кімнати – рояль.

Дивись в мої сірі очі!

Вони в мене кольору ночі.

І дотики знімуть утому,

З тобою ми поряд, удома,

Й на клавішах ніжна рука,

Чоловіча. Та ніжна й легка.

Ллється музика, все завмирає,

Свічка воском гарячим ридає.

Від вогню, що горить в цей час

У тобі, у мені, у нас…

Ніжний шепіт тобі на вушко…

Охолола вже з кавою кружка…

За вікном вже давно пітьма.

Навіть місяця в небі нема.

Розгортається в тілі пристрасть,

Дивлюсь в очі твої променисті.

На світанку дотліла свічка…

Сном була романтична нічка.

Наталі ВОЗБРАНЮК

ТОБІ ЄДИНІЙ

Моє серце розривається від болю,

Кров по венах не пульсує, а летить.

Такого ще не відчував ніколи,

До тих пір, як у житті з’явилась ти.

Надворі осінь, темно, чашка чаю …

На фотографії дивлюся і не сплю.

Щодня тебе не зустрічаю,

Та тим не менш – ще більш тебе люблю.

Чекаю вихідних, як ніщо інше,

Чекаю зустрічі, аби зустрітись знов.

Люблю тебе, єдиній пишу вірші

І пам’ятаю все – до лагідних розмов.

Годинник за собою рве хвилини …

І так важливо щось тобі сказати ще.

Ти так далеко, але все ж таки причина,

Аби заради тебе падати дощем.

Ти зараз спиш, а я не сплю, не хочу.

В душі мелодія звучить, хоч і сумна.

Ти тихо спи, заплющ красиві очі,

Нехай тобі ввижається весна.

Ти загорнись у ніжне покривало,

Сказати все не вистачає слів …

Мені завжди буде тебе замало,

Та ти тихенько спи. Солодких снів.

Тебе люблю, сумую і чекаю,

І ти приходиш – тільки уві сні …

Надворі осінь, темно, чашка чаю –

Ти тільки спи. Солодких тобі снів.

Андрій КОВЕРЗЮК

КРИЛА ЯНГОЛА

Моєму мрійнику

Крила янгола ти бачив уві сні,

Але не сон то був, а провидіння.

Щасливі діти видились мені –

Чи то провал, чи то спасіння.

І бігали ті діти по колоссю,

Де яблука червоні, наче кров.

Десь грався ніжно вітер із волоссям,

І чулись тихі крики про любов.

Вона, як дика квітка серед поля,

Така тендітна і така жива.

Їй більше не потрібна воля.

Лише слова, твої терпкі слова.

Про тих дітей, що бігають в пшениці,

Збиваючи колінця знов і знов,

Про тихі зорі в батьківській криниці

І про любов − мою й твою любов.

Віта ОМЕЛЬЧУК

ЗАРУЧНИЦЯ ПОЧУТТІВ

Кажуть, що кохання окриляє,

Дарує блиск в очах, підносить до небес…

І що прекраснішого почуття немає,

Це як одне з отих семи чудес.

Життя стає, як ілюзорна мрія,

І ти наївно дивишся на світ.

В потрібну мить і без вогню зігріє,

І відведе канву невдач та бід.

Блискавицею пульсує кров по тілу,

Серце от-от вискочить з грудей,

Кидаєш погляди непевно та несміло,

Тобі потрібен Він між тисячі людей.

При зустрічі одразу жар і холод,

Напоготові безліч зайвих слів,

А очі миттю опускаються додолу

І відчуваєш, біль у серці защемів.

Всі ці ознаки все живуть в мені,

Вогонь пекучий у душі палає,

Здавалося б, так добре, але ні,

Взаємності лише не вистачає.

Яна СТРАТІЙЧУК