Вінницький педуніверситет щоразу з великою радістю й гордістю зустрічає талановитих випускників. 16 листопада завітала Катерина Девдера – молода українська поетеса, науковець, перекладач, аспірантка Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. Студенти й викладачі Інституту філології й журналістики мали нагоду бути присутніми на лекції–семінарі, який так гармонійно можна поєднати з атмосферою добра, миру й терпимості, адже саме 16 листопада, починаючи із 1995 року, увесь світ святкує день толерантності.

Тема лекційного заняття Катерини Девдери полонила увагу слухачів із перших хвилин зустрічі. Говорили про Олега Лишегу: українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, художника й скульптора. Його поезію немає з чим порівнювати, вона самодостатня, вичерпна, надзвичайно метафорична й образна. «Не можу згадати, коли конкретно відкрила для себе Олега Лишегу, – зазначає Катя, – мабуть, то було на львівському форумі видавців, також мала можливість бути на зустрічах із Олегом Лишегою. Було багато таїни, яка манила у цій постаті, хотілося зрозуміти і відкрити все закрите у ньому. Дивувалася тим, наскільки гарні й глибокі його поетичні рядки». Варто лише поринути в них і переосмислити усе написане , зрозуміти суть рядків його віршів, як-от: «Але ж ти людина, тебе не впіймає ніхто…»

Своїм захопленням та науковим доробком Катерина Девдера поділилася із слухачами. Високий рівень знань лектора, науковість матеріалу, актуальність та універсальність тематики дозволили зрозуміти і «пережити» семінар з великим трепетом. Нестандартне трактування й висвітлення теми семінару: «Олег Лишега: «Поет як самостійна категорія» було поштовхом до роздумів про філософію життя. Розмови на вічні теми й поезію в житті людини дозволили студентам висловитися про те, чим є поезія для кожного. Сам Олег Лишега повторював, що «Поезія – це загадка, яку варто розгадувати», що ми й намагалися робити впродовж заняття. Катерина зазначає, що творчість митця може навчити делікатного ставлення до людства, оточення, навколишнього середовища. Він – детальний, уміє помічати дрібниці, невидимі зору інших. Світ Олега Лишеги – не чорно-біле полотно, а  палітра неймовірних відтінків і насолод, варто лише вміти  обирати свій колір життя, насичувати його добром і позитивом, пам’ятати про людяність і взаємоповагу.

Цікаво було спостерігати над тим, як десятками блискучих очей наповнилася аудиторія після перегляду відео із авторським прочитанням «Пісні 551». Пригадалися останні події в Україні та світі…  Поезія Олега Лишеги здатна підіймати бойовий дух у найважчі хвилини:

Поки не пізно - бийся головою об лід,

Поки не темно - бийся головою об лід.

Пробивайся, вибивайся,

Ти побачиш прекрасний світ.

О, прекрасний неозорий засніжений світ!

Його заклик – свобода, спокій, мир і впевненість у завтрашньому дні. Кричущі рядки його віршів не дозволяють нам бути байдужими, ми чуємо крик України про допомогу, ми врятуємо її…Ми пам’ятатимемо про взаємоповагу й толерантність у хвилини, коли  необхідна підтримка, порада, спокій і мир.

У великих людей прості мрії… 16 листопада відбувся перший семінар на тему творчості Олега Лишеги. Катерина ділиться враженнями й сподіваннями: «Мрію йти цією дорогою, ділитися світлом, знаннями. У яких формах це буде – поки що невідомо, але мені це в радість, це моє…»

Катерина Девдера – дівчина, яка не знає втоми, цього року вона виграла на Молодій республіці поетів – у результаті видала збірку віршів «Літери і стихії», яку, незабаром, презентуватиме й нам. Читачам бажає, щоб зовнішні обставини не дозволили забути про те, що  культура є важливою, адже змінює сприйняття світу. А ми, в свою чергу, бажаємо Каті здійснення мрій, творчих злетів і перемог!

Юлія ГЕТЬ

   Фото Світлани КОСТЮК