Актуальність теми здорового способу життя щороку набирає обертів серед представників різних вікових категорій, а особливо серед молоді. Вирішивши стати на шлях, що веде до здоров’я і довголіття, ми починаємо планувати свій день, налагоджувати його режим, відвідувати школи здорового харчування, активно займатися спортом, загартовуючи тіло і дух.

Тенденція проводити паралелі між ЗСЖ та вегетаріанством, є більш поширеною нині. Сучасний ритм життя не кожному дозволяє поглиблено вивчити свій організм, тому нерідко людина може несвідомо стати на шлях, який є абсолютно протилежний здоровому способу життя.

Популярність такої системи харчування, як вегетаріанство, зростає й разом із тим поширюється коло її прихильників. На жаль, люди у своїй переважній більшості сприймають його тільки як невід'ємну частину ЗСЖ. Саме такий помилковий перебіг думок обмежує і зводить філософію вегетаріанства до банальної овочевої дієти. Вегетаріанство ж є більш різноплановим і глибоким явищем, яке не можна втиснути у вузькі рамки кулінарних уподобань.

Своїм поглядом на (сміливе!) життя без продуктів тваринного походження і баченням вегетаріанства загалом з читачами «Студентської території» ділиться студентка третього курсу Інституту іноземних мов Дар’я Хмизенко.

Дівчина визначає для себе поняття «вегетаріанство» як систему харчування, коли людина відмовляється цілком або частково від їжі тваринного походження, а віддає перевагу рослинній.

– Варто пам’ятати, що існують різні види вегетаріанства. Особисто я не відмовляюсь від молочних продуктів, риби та яєць. Такий спосіб харчування є щось проміжне між лактовегетаріанством і ововегетаріанством, – розповідає Дар’я.

Лактоововегетаріанство можна назвати найрозповсюдженішою вегетаріанською дієтою. У такому разі допускається вживання молочних продуктів, яєць та їжу рослинного походження. Дар’я розповідає, що вживати лише рослинну їжу почала поступово, проте з раннього дитинства (десь з 5 років) повністю відмовилася вживати м’ясо:

– Чомусь змалку мені не подобався смак м’яса та й, навіть, його вигляд. Хоча тоді це ще не можна було назвати вегетаріанством. Визначальним для мене був момент, коли на власні очі побачила, як вбивають тварину для того, щоб в подальшому насолоджуватись смаком її м’яса.

Часто вегетаріанців визначають як субкультуру, що нерідко звучить принизливо, адже відмова від їжі тваринного походження – це не фарс і бажання виділитися з натовпу, не є його самоціллю. Якщо вегетаріанство для людини є не просто модною дієтою, а дійсно філософією і життєвим кредо, то думка оточуючих не матиме жодного впливу. До прикладу, дівчина розповідає, що серед інших почуває себе досить комфортно, адже більшість її друзів та знайомих також є вегетаріанцями. Дискомфорт виникає тоді, коли старші люди, рідні намагаються переконати в необхідності вживання м’яса.

– Також інколи відчуваю незручності при відвідуванні закладів харчування, адже, дуже часто до меню не входять страви для вегетаріанців, – ділиться студентка.

На думку дівчини, вегетаріанцем може стати будь-хто і для цього ніяких особливих якостей не потрібно. А бути чи не бути – це особистий вибір кожного.

Останнім часом вегетаріанство – це все ж частково «данина моді», оскільки часто чуємо з вуст представників і представниць «шоубізу» фрази на кшталт «ми нікого не їмо і нікого не вбиваємо». Проте, це скоріш псевдо-вегетаріанство, псевдо-філософія. Сенс вегетаріанства криється глибоко і, аби його пізнати, потрібно щонайменше відчути внутрішній протест проти вбивства невинних тварин та прагнути до здорового способу життя в поєднанні з духовністю та гармонією.

Смачний вегетаріанський рецепт від Дар’ї Хмизенко:

ХЛІБНА ЛАЗАНЬЯ З БАКЛАЖАНАМИ.

Інгредієнти:

• 3 ст. ложки оливкової олії;

• 4-6 зубчиків часнику;

• 800г консервованих томатів (подрібнених);

• 2 чайні ложки солі;

• 4 чайні ложки ароматних сушених трав (на власний вибір);

• 2-3 середніх баклажани;

• 8-10 великих скибок білого хліба;

• 1 ст. хлібних крихт;

• 1 свіжий томат;

• базилік;

Спосіб приготування:

1. У великій сковорідці розігріти оливкову олію. Смажити часник протягом 1-2 хв., потім додати томати, сіль та спеції. Готувати 30 хв, постійно помішуючи, довести до кипіння.

2. Розігріти духову піч до 200 градусів.

3. Баклажани нарізати дольками товщиною 12-13мм. Викласти одним шаром на деко. Посолити та присмачити олією.

4. Випікати баклажани 30-40 хвилин.

5. Кожну скибку хліба обсмажити з обох боків до золотистої скоринки.

6. У велику ємкість для запікання перекласти 1,5 чашки томатного соусу. Потім викласти хлібний шар, шар із половини запечених баклажанів і ще 1-1.5 чашки соусу. Знову шар хліба, шар із баклажанів і соус, що залишився.

7. Зверху посипати хлібними крихтами та викласти нарізанні томати, посипавши сіллю та перцем.

8. Випікати впродовж 40 хвилин до готовності.

СМАЧНОГО!

Підготувала

Дар’я ГОРОБЧУК