Холодно. Кутаюсь у теплий шарф, іду. Намагаюсь зрозуміти, хто я… у цьому порожньому і водночас переповненому місті? Що означаю для оточуючих? А тут ще й цей снігопад. Біла стіна відгороджує і без того далекі постаті, заважає і спантеличує, збиває з думок.

Зима не дуже вчасно вирішила нагадати про себе. Намагаюсь зрозуміти філософію свого життя, а вона…

Йду далі. Люди, що зустрічаються на шляху, такі різні: комусь зручніше йти, опустивши голову донизу, дехто вдивляється прямісінько в очі, намагаючись своїм поглядом пронизати наскрізь, хтось поспішає, падає, не помітивши «крижаної пастки» під невеликим шаром снігу. Інші ж просто пливуть повільною ходою, наче й не знаючи куди.

Закохані ходять тільки тримаючись за руки, їх тут (у центрі міста) завжди багато, ніби інших місць немає для прогулянок. Бабусі ніколи не поспішають, чи то не можуть швидше, чи то не хочуть. Треба ж усіх роздивитися, щоб не пропустити жодної деталі. Дівчина біля торгового центру роздає  листівки і посміхається перехожим, які всім своїм виглядом ігнорують її.  Нічого, увечері вона отримає винагороду за важку працю.

Каліка-скрипаль біля вежі грає тужливу мелодію, намагаючись зачепити тонкі ниточки людських душ, але марно..  Байдужі люди, загартовані сучасними комп`ютерними технологіями та детективними серіалами вже давно «не ведуться на таку попсу».

Люди… Часом, вони знаходяться так близько. У магазині, в трамваї або ж просто на вулиці. Проходячи повз, випадково торкають плечем чи наступають на ногу, і, забувши попросити вибачення, біжать далі. А все таки, що ж про мене думають незнайомці, які так відверто дивляться в очі?  І я, не втрачаючи свого, намагаюсь зазирнути у їхній світ, та у тих поглядах читається лишень порожнеча і байдужість.

Навіть і не знаю, чому мене настільки цікавлять ці дивні особини, такого ж виду, як я… Але з кожним разом все сильніше хочеться розгадати цю загадку. Можливо від розуміння того, що це є неможливим.

 Часто намагаюсь уявити цей вимір без мене. Якщо я от візьму і щезну кудись, чи помітить це хтось окрім близьких і знайомих людей?  Хто я? Для них і для інших?  Чому прийшла у цей світ, як і коли піду? Цікаво…

А ти визначився зі своєю місією, вже вирішив ХТО ТИ?

Аліна БОНДАРЕНКО