Мода завжди диктує свої правила. За ексклюзивним одягом чи аксесуаром стиляга може годинами, а то й днями блукати іменитими брендовими бутиками. Та це якщо гроші є. Але коли в гаманці лише незначна кількість протертих купюр, чи можна з таким капіталом бути на рівні з модниками та модницями? Одягатися в дорогих кутюр’є досить складно для середньостатистичного українця – зазвичай, якісний одяг чи взуття з фірмового магазину перевищує можливості гаманця. І тут приходить на допомогу «секонд-хенд» (second hand), торгівля яким набула нині глобально-промислового характеру.

Історія свідчить, що починаючи з XVII ст. в англійських королів з’явилася традиція дарувати вірним васалам свій одяг. Один із предметів гардеробу, королівський плащ, передавався тільки на тимчасове користування за особливі заслуги. Фаворит монарха, відзначений таким почесним подарунком з королівського плеча, ставав головним повіреним короля і його помічником, тобто другими руками. Звідси і назва second hand – «другі руки».

Сьогодні магазини «секонд-хенду» функціонують майже в усьому світі і приваблюють покупців, які належать до зовсім різних соціальних груп: одні шукають доступний якісний одяг, інші – щось особливе. Найбільше «секонд-хенду» в Україні (48,6%) купують молоді люди у віці до 36 років. Такі дані оприлюднив Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. «З других рук» одягаються пенсіонери, студенти, багатодітні сім'ї – ті верстви населення, які хочуть за невеликі гроші купити якісний одяг європейських виробників, а не китайські недомірки.

«Секонд-хенд» давно став звичним явищем, але далеко не кожен з нас має чітке уявлення про те, звідки беруться вживані речі. Це офіційна продукція, отримана величезними партіями зі спеціальних фабрик, розташованих у західних країнах. Ці фабрики займаються пранням, сортуванням та дезінфекцією (звідси й характерний запах) вживаних товарів.

Незважаючи на роки відносного благополуччя, нам і досі характерне шанобливе ставлення до речей. У багатій Європі гардероби оновлюють у кілька разів частіше, ніж у нас, що і є джерелом постійного поповнення прилавків «секонд-хенду». Але і там поношений одяг не викидають, а здають у спеціальні пункти прийому, переважно безкоштовно. У Голландії, Німеччині, Норвегії на вулицях встановлені спеціальні контейнери для одягу, куди його складають жителі. У Швейцарії у визначені дні домівками проходять працівники соціальної служби і збирають заздалегідь приготовлений одяг. В Англії до категорії second hand класу Lux часто йдуть товари з найбільших універмагів, ті колекції одягу, які не продали у свій сезон. Майже всі речі в таких партіях приходять з етикетками і позначкою «розпродаж».

Вживаний одяг безпечніший за дешевий китайський імпорт. Так, за словами постійних клієнтів магазинів «секонд-хенду», ношені речі з Європи не тільки в десятки разів дешевші, а й набагато якісніші за ті, котрі сьогодні продають на ринках. Адже в Європі вимоги до якості одягу та тканин, з яких його шиють,  значно вищі.

На кожному прикордонному пункті, через який в нашу країну завозять одяг «секонд-хенд» гуртом, є санітарно-контрольні пункти чи відділи. Там працівники санепідемслужби перевіряють усі документи, в тому числі й сертифікат, котрий засвідчує безпечність товару для споживачів. Він має відмітку Міністерства охорони здоров’я тієї країни, з якої до нас завозять речі, а також дані про проведення процедур знезараження одягу.

Щоб дізнатися, наскільки популярні подібні бутики у Вінниці, ми звернулися до продавця одного з них – дівчини Марини.

– У нашому магазині є «секонд-хенд» з Великобританії, США, Німеччини, адже в цих країнах не прийнято викидати одяг або віддавати його родичам. Насправді, цей одяг якісний і його можна носити роками. Речі, на яких є бирочка з літерою Q, або зовсім нові, з етикеткою, або відомих брендів. Якщо на «секонд-хенді» ви бачите річ під маркою відомого бренду, то можете бути на 100% впевнені, що це не підробка. Таким чином, тут можна стильно одягатися, не витрачаючи при цьому багато грошей.

Звичайно, є люди, у яких розвиваються «фобії» – мовляв, невідомо, хто носив ці речі до мене. Такі люди рідко відвідують подібні бутики.

– Головна небезпека одягу із «секонд-хенду» полягає в тому, що її дезінфекція проводиться за допомогою хімічних речовин, а саме – формальдегіду. Його токсичність може відбитися на генетичному матеріалі, репродуктивних органах, дихальних шляхах, очах, шкірному покриві. Формальдегід надає сильний вплив на центральну нервову систему. Основний шлях попадання цієї речовини в організм – інгаляційний (через дихальні шляхи). Формальдегід внесений до списку канцерогенних речовин, – застерігає продавець Марина.

З 2008 року до України імпортують більше 140 млн. кг «секонд-хенду» на суму 97,4 млн. доларів США. Це означає, що на кожного українця було ввезено майже по 2,5 кілограми «ношеного» одягу. Ця тенденція зберігається і зараз. За 6 місяців 2013 року вже імпортовано 39,6 млн. кг таких товарів на суму 39,3 млн. доларів.

SASHА