Гуркіт… Не даючи спокійно заснути, пронизує мене зсередини. Вертячись із боку на бік, чую його гнів та спалах енергії. Довго терпів і вдивлявся, що робиться на землі. Нарешті виплеснув свою міць, немов виражаючи невдоволеність людським буттям. Бачу його світло – воно не з променя надії, а з гострого, як меч, занепокоєння та страху.

Грім. Ось, про що думаю вже декілька днів. Він супроводжує мене всюди. Не страшно. Бо це моя спорідненість, мій темп та вияв життя. Іноді не розумію, чому так гнівається, але зустріч із ним приносить задоволення. Часом здається, що він самотній, хоча завжди його супроводжує блискавка. Як справжня дама серця, появляється в душі й зі швидкістю світла зникає. Прикро, оскільки не можуть ...
Читати далі... .

Стіни кімнати на 38-му поверсі все звужуються, з-під ліжка виповзають величезні змії, сповнені бажання накинутися на чергову жертву. Меблі ламаються від напливу пацюків, чорні відблиски очей котрих підступають усе ближче й ближче. В цілковитій темряві ти намагаєшся вдихнути хоч трохи повітря для останнього поклику на допомогу, якого ніхто не почує, але повітря не вистачає.

Охоплений жахом, намагаєшся пробратися до дверей, послизаєшся на безлічі тарганів, падаєш на ліжко, що стоїть не перпендикулярно до стіни, та тут відчуваєш, як хтось схопив тебе за ногу і тягне за собою…

Для когось це лише безглузда вигадка, для інших – об’єкт постійного інтенсивного страху &nd ...
Читати далі... .

Ще в дитинстві дівчатка прагнуть відчути себе повноцінними господинями на власній кухні. Намагаються скопіювати поведінку матері або ж бабусі, які чаклують біля плити, роблять перші спроби в приготуванні страв. Малеча використовує різноманітні компоненти: воду, пісок, рослини – словом, все, що виявилося під рукою. Із часом захоплення юних майстринь переростає в справжній талант.

Нова героїня витребеньок – старший лаборант кафедри української літератури Юлія Вознюк також полюбляла в дитинстві кулінарні експерименти.

− Пам’ятаю, як з молодшою на два роки сестричкою знайшли матусин рецепт млинців. Недовго думаючи, вирішили приготувати їх самостійно. У результат ...
Читати далі... .

Ганна ще з дитинства була вродливою: невеличка, чепурна, сірі оченята, неначе вогники, чорне волосся, а губки, ніби малинові коралі. І характер золотий мала – спокійна, ввічлива, доброзичлива. От тільки всі в селі її вважали дивачкою, бо більш за все вона любила землю. Ні сонце, літній дощ, холодок у спеку, вишиванки, ані золоті прикраси не були їй настільки милі та потрібні, як земля. Коли погано на душі чи коли радісно, то вона йшла на леваду, припадала тілом до землі, щось шепотіла їй, цілувала…

Зимою 1943-го року своє життя за Батьківщину віддав батько Ганни. А вона, дізнавшись про це, не кричала, не втрачала розум, а побігла на своє улюблене місце, вклонилася до промерзлої землі та тихо-тихо заплакала. Солоні сльози помаленьку заме ...
Читати далі... .

Під таким лозунгом живе суспільство, описане в романі Джорджа Оруела «1984». «Дводумство», або ж здатність не просто називати чорне  білим, а біле – чорним, а й повірити в це, вважається  не лицемірством, а чеснотою, без якої неможливо уявити правильну людину.

Роман-пересторога «1984» – обов’язкова книга для кожного, хто позиціонує себе як вільну людину, як людину, здатну мислити самостійно та об’єктивно оцінювати дійсність. Цю книгу справді варто прочитати хоча б тому, що авторитетна британська газета «TheTimes» у 2009 році визнала її найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років, а в рейтингу «100 кращих книг усіх часів» журналу Newsweek вона пос ...
Читати далі... .