Бібліотеку знаходжу за запахом, як песик. Бібліотека, як аптечний кіоск, має свій характерний аромат, який ні з чим не сплутати. Проте, якщо аптека – магазин, у якому продають ліки для організму, то бібліотека – аптека для душі, де ліки видають без рецепта і безкоштовно. Обслуговують «пацієнтів» спеціальні фармацевти – бібліотекарі.

    Броніслава Іванівна Федорук працює в читальному залі відділу художньої літератури нашого університету вже 18 років. Вона, як ніхто, розуміється на «книжкових ліках». Проте, якби хтось у дитинстві сказав маленькій Броніславі, що вона стане бібліотекарем, не повірила б.

– Хотіла стати льотчиком. На таке рішення вплинули саме книжки, бо начиталася про Марину Раскову та інших відомих жінок-льотчиків. – згадує Броніслава Іванівна.

Згодом думала стати юристом, але життя внесло свої корективи. Ще у школі Бронислава Іванівна відчула особливий потяг до книг. У цьому посприяла класний керівник, яка багато читала і дітей до цього спонукала. У порівнянні з сьогоденням, тоді всі – від малого до великого – багато читали, ходили до шкільної та міської бібліотеки. А що залишалося робити, коли по телевізору транслювали тільки два канали, а до винайдення Інтернету технічний прогрес ще не дійшов?

Згодом Броніслава Іванівна вирішила вступити до Київського університету культури ім. Олександра Корнійчука. Навчалася заочно, за  сумісництвом відпрацьовувала у Вінницькій обласній бібліотеці ім. К.А.Тімірязєва, де потім  трудилась аж 17 літ. Цьогоріч Броніслава Іванівна, провідний бібліотекар нашого ВНЗ, відзначає 35-річчя діяльності у бібліотечній сфері.

– Мені подобається бути бібліотекарем, спілкуватися з читачами, радити їм цікаву літератур, – розповідаєБроніслава Федорчук. – Люблю читати книжки. Особливо сучасних українських та зарубіжних авторів: Марію Матіос, Ірен Роздобудько, норвезького письменника Юстейна Гордера.

     Не кожен зможе бути справжнім бібліотекарем. Щоб працювати у «скарбниці людських думок» треба любити людей, бути порядним, чесним, доброзичливим, а головне – організованим.

– У читальному залі (корпус № 1) знаходиться 16 тис. книг, – зазначає співрозмовниця.  – На 95% ми знаємо, де стоїть кожна книжка і що в ній можна знайти. На жаль, зараз в інститутах не готують бібліотекарів – фахівців, для яких пріоритет – книжка, а не комп’ютер. Зараз чимало студентів нехтують книгозбірнею, шукають необхідну інформацію не у книгах, а в Інтернеті. Мені ж подобається працювати з паперовими носіями, тримати їх в руках, відчувати аромат, гортати сторінки. Гадаю, що розвиток інформаційних технологій не затьмарить світу книг.

Досвідчені фармацевти-бібліотекарі піклуються про духовне здоров’я відвідувачів книгозбірні! Антуан де Сент-Екзюпері – від апатії, Іван Єфремов – від самотності, Антон Чехов – для поліпшення загального самопочуття. Не варто змішувати Фрідріха Ніцше та Шарля Перро. Самолікування може бути небезпечним для здоров’я, тож краще проконсультуватися у спеціалістів.

Аліна ВОРКУЄВА