Напевне у кожному місті є старовинна споруда історичного значення, така звична для мешканців, така таємнича, вигляд якої відображає плин часу, таїть у собі цікаву й водночас суперечливу історію. Однією з таких історичних споруд у Вінниці є шестиповерховий готель «Савой».

Чимало цікавого про архітектурну перлину Вінниці усі охочі мали змогу дізнатися на історико-літературному вечорі «Савой: повернення», який організували учасники історично-краєзнавчого клубу «Хронотоп» та Інтернет-спільноти «Історія Вінниці» на чолі з Олександром Федоришеним, за підтримки Вінницького краєзнавчого музею, книгарні «Є» та краєзнавчого товариства «Поділля».

– Ініціаторами заходу були ми з другом Назарієм Давидовським, який також цікавиться історією рідного міста, – розповідає історик, студент ІІЕП нашого університету Олександр Федоришен. – Збір інформації про історію Вінниці, зокрема і про «Савой» – давнє захоплення. Поштовхом до співпраці з міським апеляційним адміністративним судом з приводу реставрації будівлі та створення у ній музею було те, що часто на пішохідних екскурсіях гості та жителі міста запитували: «Чому ж така чудова споруда стоїть «мертвою» в центрі міста?»

 «Блакитну перлину» Вінниці, що знаходиться на розі вулиць Соборної та Козицького, було побудовано ще у 1912-1913 рр. коштом вінницького купця, почесного громадянина нашого міста Беріша Лехтмана. На той час споруда була досить інноваційною, адже це шестиповерхова будівля, в якій вперше провели електроенергію, спорудили ліфт, забезпечили каналізацією та водопостачанням. Перед головним входом саме до готелю «Савой» було також вперше постелено асфальт.

За словами краєзнавців, архітекторами готелю були Григорій Артинов, Моісей Ваксман та маляр Василь Кричевський. Побудовано «Савой» у стилі модерн з елементами необароко. Віднайдені документи свідчать, що вже у 1914 р. у готелі діяли перукарня, кондитерська, квіткова та багато інших крамниць на першому поверсі та ресторан – на другому. Окрім того, на шостому мансардному поверсі був зимовий сад.

Чимало цікавого таїть у собі будівля готелю «Савой», адже вона була свідком визначних історичних подій, зустрічала видатних особистостей. Тут зупинялися: командуючий 8-ю армією генерал Брусилов, відомий український хоровий диригент Олександр Кошиць, офіцери Ескадри Повітряних Кораблів, «батько» вертольотобудування Ігор Сікорський та багато інших. Саме тут було прийнято рішення уряду УНР про українську державну мову, і тут  працював Іван Огієнко, який займався освітньою реформою.

Побачила «блакитна перлина» і не мало жорстокості у часи Другої Світової війни. Пережила власну часткову руйнацію – під час боїв за місто 1944 р. готель постраждав від артобстрілів та авіанальотів як німецьких, так і радянських військ. Внаслідок пожежі було знищено шостий мансардний поверх. Повністю відновили готель «Савой» лише через вісім років по війні. Тоді ж його перейменовано на готель «Україна».

Назву «Савой» споруді було повернуто вже у 90-х рр. Наприкінці 2010 р. – розпочато капітальний ремонт. Планується, що фасад, укріплення будівлі та зовнішню конструкцію буде відреставровано до літа 2012 р., а внутрішні косметичні роботи та музей закінчать до осені 2014.

Наталі ВОЗБРАНЮК