Книга стала невід’ємною частиною мого життя ще з дитинства. Спершу це були казки, які перед сном читав дідусь. Згодом і сама опанувала ту складну науку. А потім була сила-силенна дитячої літератури: пригодницької прози, віршових збірок і, звісно, творів зі шкільної програми. Нині, у статусі студентки, заздрю собі маленькій. Адже було стільки часу, аби читати те, що хочеться, а не те, що потрібно.

Тепер постає вибір: читати спеціальну літературу, щоб поглибити знання з обраного фаху, чи обрати щось, так би мовити, для душі. Найкращий вихід – навчитися поєднувати приємне з корисним. Філологам простіше – їм що не читай – все на користь. Навіть, якщо тематика не відповідає фаху, то, принаймні, в іменитих авторів можна навчитися застосовувати різні художні засоби чи розглянути на прикладах використання розділових знаків. А що ж робити тим, хто поставив собі за мету стати вчителем математики чи, приміром, хімії? Що ж читати їм? Спробуємо розібратися.

Студентам природничо-географічного раджу познайомитись з творчістю британського вченого-зоолога, а крім того ще й талановитого письменника, Джеральда Даррелла. Автор все життя присвятив вивченню тварин, тож не дивно, що головними героями його оповідань та повістей стали саме вони. «Моя сім’я та інші звірі», «Зоопарк у моєму багажі», «Шлях кенгуряти», «Викрадачі ослів», «Звірі в моєму житті» – ці та безліч інших творів Даррелла подарують хвилини радості всім, хто цікавиться життям братів наших менших.

Книги Герберта Уелса, Жуля Верна, Олександра Бєляєва стануть в нагоді тим, хто не уявляє свого життя без точних наук: фізики, математики, астрономії. Ці автори писали в жанрі наукової фантастики. Їх твори присвячені проблемам нанотехнологій майбутнього. Гадаю, цікаво порівняти тодішні уявлення про розвиток науково-технічного прогресу з тим, що маємо зараз.

Щоб детально ознайомитися з культурою англомовних країн, студентам Інституту іноземних мов, раджу прочитати книгу Ільфа і Петрова «Одноповерхова Америка» і «Коріння дуба» Всеволода Овчинникова. В них можна знайти багато цікавих фактів про життя американців та жителів Великої Британії.

Якщо ж ви захоплюєтесь психологією і мрієте пізнати всі таємниці людської сутності, то твори Аркадія Аверченка, Михайла Зощенка, Антона Чехова саме для вас. А ще майбутнім психологам можу порадити своє останнє «відкриття» – книгу відомого англійського психолога Джеффа Роллса «Класичні випадки в психології». Цікавим є те, що автору вдалося поєднати науковий аналіз і художність, що робить книгу легкою і доступною для прочитання.

Студентам Інституту фізичного виховання і спорту – автобіографії іменитих спортсменів на кшталт Шварценегера, для майбутніх музикантів – «Контрабас» Патріка Зюскінда, «Джазові портрети» Харукі Муракамі. А от з історичною літературою в мене виникали проблеми. Відлякує величезна кількість дат і сухий виклад подій. А ті автори, які яскраво описують минувшину, не завжди дотримуються наукової точності у своїх творах. Щоб зруйнувати ці стереотипи звернулась за порадою до студента-магістранта Інституту історії, етнології і права Олександра Федоришена. Він зауважив: – «На художню літературу часу справді не вистачає, але цікава історична література все ж є. Наприклад, цикл книг Бориса Акуніна про Ераста Фандоріна, де автор майстерно описує добу, якою займаюсь як історик – Belle Epoque (ХІХ – поч. ХХ ст.). Варто виділити два чудових романи українських авторів – «Танго смерті» Юрія Винничука та «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука. Події творів розгортаються у Львові різних віків. У романі «Манускрипт з вулиці Руської» описаний Львів кінця XVI – початку XVII століття, а у «Танго смерті» чудово змальовані міжвоєнні роки і наша з вами сучасність».

Що ж, тепер з упевненістю можу сказати, що знайти цікаву художню літературу, яка до того ж відповідає твоєму фаху, можливо. Головне – мати бажання!

Дарина МУДРАК