Мета кожної людини – жити гідно, всебічно розвиватися, збагачуватися знаннями, аби згодом передати свій досвід новим поколінням. Так званий процес еволюції простежується в кожної особистості по-різному: хтось залишається самим собою впродовж багатьох років, тільки інколи корегуючи власні риси, комусь вдається змінюватися так часто, що оточення не встигає звикати до «тебе нового». Добре це чи погано – думки розходяться… Важливо, у який бік змінюємося: прагнемо бути кращими за інших чи кращими, ніж учора.

Про студентку четвертого курсу напряму підготовки «Журналістика» Вінницького педуніверситету Юлію Шемет можна сказати, що вона непосидюча. Динаміку розвитку цієї особистості важко не помітити. За чотири роки, що її знаю, завжди дивувалася хоробрості так часто піддавати себе змінам.

Народилася і проживає дівчина у Вінниці. Її дитинство пройшло в мікрорайоні «Корея», де на спокійних вулицях Юля бавилася з дітворою. Один із перших спогадів, що виринув, було знайомство зі своєю новонародженою сестричкою:

– Мені тоді виповнилося два з половиною роки. Крихітну Анечку тільки принесли додому і мені було неабияк цікаво подивитися, що ж «воно» таке. Батьки сварилися, боялись, щоб їй чогось не зробила. Але коли все ж підійшла до неї, то дівчинка уві сні посміхнулася. То була її перша посмішка і мій найяскравіший момент із дитинства, – розповідає героїня.

Турботливі батьки Юлі змогли подовжити їй дитинство – до школи пішла майже у вісім років і була найстаршою в класі. У фізико-математичній гімназії №17 дівчинка навчалася успішно, в початкових класах була цілковитою відмінницею, брала активну участь у різноманітних шкільних заходах. У старших класах зрозуміла, що точні науки – не для неї, тим паче мріяла поєднати своє життя з творчістю, зокрема акторським мистецтвом.

Та доля склалася інакше. Після здобуття середньої освіти Юлія пішла навчатися на журналіста у своєму рідному місті.

Не оминула дівчину діяльність усього сімейства Шеметів – гра КВН. Ще зі школи входила до складу команди «Детский сад», з якою одержали свою першу перемогу в шкільній лізі. Ставши студенткою, входила до Вінницьких команд «Словарь Даля» та «Сок, Сабаров». Зараз дівчина переважно веде програму КВН у Палаці мистецтв «Зоря» та тренує юну команду «Бродвей».

– Пригадую один із перших жартів, який використовували. Я навчалася у школі і якраз стало модно входити до різних субкультур, поширювалися так звані «емо», про які ми й жартували:

– Доню, а ну скажи мені, шо то воно таке, ті «емо»!

– Ну, розумієте, тату, це такі відсторонені від світу створіння, завжди плачуть, одягаються у чорне, біле і рожеве…

– Тю, то це ми з кумом «емо» підстрелили! А він все кричав: «Єнот, Єнот»…

Участь у Клубі веселих і найкмітливіших – далеко не єдине із захоплень дівчини. З 2011 року займається BellyDance – східними танцями. Уже через три місяці після навчання у школі сучасного танцю «Болеро» взяла участь у конкурсі, де хоч і посіла останнє місце, але відкрила в собі здібність не лише до танців, а й до створення цікавої постановки номера.

Як особистість творча і креативна, Юля й у танці намагається внести крапельку чогось свого. Імпровізує з музикою, рухами. У сольних номерах виступає у стилі «ф’южн», виконує східні танці під «рок», «інді», «електро» та більш «лайтову» музику. Зовсім нещодавно разом із групою на Кубку світу в Одесі вибороли друге місце, виконуючи номер у стилі «табла» (один із напрямків східних танців. – авт.).

Невід’ємною складовою життя дівчини є музика. Колись, ще школяркою, дівчина була схожа на «неформалку» – фарбоване чорне волосся, темний одяг, важкі металеві аксесуари та hardrock у навушниках. Згодом це все змінилося на більшу кількість яскравих кольорів у гардеробі, коротку зачіску і туфлі на підборах. Зараз це не менш енергійна дівчина з рубіновим волоссям, у різнокольоровому вбранні, а в навушниках замість важкого «року» грає «альтернатива».

У літературі Юлія віддає перевагу класиці та сучасній українській літературі. Раніше цікавилася езотерикою. Полюбляє дивитися пригодницькі фільми, «фентезійки».

– Дуже часто сиджу в Інтернеті. Хоч там можна знайти багато цікавих речей, але подібний спосіб витрачання вільного часу скоріше шкідливий, аніж корисний. Бо «просиджую» там справді багато, – жартує дівчина.

Як і всі творчі люди, Юлія Шемет цікавиться багатьма речами. Дуже любить подорожувати. Хоч відвідала вона не так багато місць навіть в Україні, в майбутньому планує побувати за кордоном, зокрема в Болгарії, Камбоджі, Франції, Італії, Японії, Індії, Шотландії та на Тибеті. Рішуче ставиться до власних мрій і вважає, якщо у щось насправді дуже вірити, то воно обов’язково здійсниться.

Наталі ВОЗБРАНЮК